Термінологічний словник

- ґрунти, верхній (у т.ч. орний) шар яких збіднений певними фракціями агрегатного або гранулометричного складу внаслідок вибіркового (переважного) виносу саме цих фракцій стоком (вітром).

з крутістю схилів 0—3° — на ній організуються інтенсивні польові сівозміни, в яких сконцентровані всі просапні культури, що вирощуються за інтенсивними технологіями.

дуже небезпечне явище, масштаби якого неодноразово перетворювалися у стихійне лихо.

– дуже небезпечне явище, масштаби якого неодноразово перетворювалися у стихійне лихо. Саме пилові були 30-х років 20-го століття обумовили створення Служби охорони грунтів США.

зональний тип бореальних тайгово-лісових зон, сіалітні профільно-диференційовані грунти з такими найбільш характерними властивостями: значне збіднення мулом, фізичною глиною, півтораоксидами та основами верхніх горизонтів і збагачення їх кремнеземом, кисла реакція, висока ненасиченість основами, низький вміст гумусу (від 1 до 4%). 

групи грунтів у межах типу, що якісно вирізняються проявом основного і додаткового процесів грунтоутворення, часто підтипи грунтів виділяються як перехідні утворення між близькими (географічно або генетично) типами грунтів (опідзолені чорноземи, дерново-підзолистий г. або типовий і звичайний чорноземи, каштанові, темно-каштанові грунти і т.д.). 

загальна назва для колишніх ландшафтів, порушених або зруйнованих людиною (за винятком антропогенних ландшафтів)

проявляється у поступовому, віддально непомітному; більш-менш рівномірному видаленню з поверхні схилу дрібнозему грунту під дією потоків води. Яскраво вираженою формою прояву поверхневої ерозії є мілкі струмочкові розмиви і стрічкові змиви, що призводять до утворення слабо-, середньо- та сильнозмитих грунтів .

стік міжструмкових просторів і струмки без постійних русел.

стік із міжструмкових просторів і струмками без постійних русел