Термінологічний словник

жанр давньоруської літератури, в яких описувалися подорожі до святих місць (у Палестину, на Афон, до Константинополя та ін.).

(грец. panēgyrikos logos – урочиста похвальна промова) – похвальна промова на честь кого-небудь.

жанр портретного живопису кінця XVI- ХVII ст., що вико­ристовував прийоми іконопису.

вокальний жанр, церковне хорове багатоголосся, яке складається із восьми-двадцяти самостійних партій.

усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва – переказ).

жанровий різновид історичних пісень, у системі епіки вони стоять найближче до балад. В їх основу покладено дійсні історичні факти.

(грец. poly – багато і грец.  theos -  бог) – багатобожжя, віра у багатьох богів.

образний вислів або мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища життя та ін, і є елементом першої частини прислів’я (Наприклад: кров людська – не водиця).

стійкий афористичний вислів, що у стислій, точній формі висловлює думку про певні життєві явища, людські вчинки тощо (Наприклад: кров людська - не водиця, проливатися не годиться).

промова релігійного характеру, яка виголошується священиком, основним завданням якої є пояснити Святе Письмо.