Термінологічний словник

Електричне коло, в якому комплексні опори кожної його фази однакові.

Машина змінного струму (зазвичай трифазна), у якої кутові швидкості обертання магнітного поля і ротора дорівнюють одна одній і кратні частоті струму електричної мережі.

Нерухома частина електричної машини роторного типу.

Скалярна величина, яка дорівнює похідній за часом від електричного заряду, що переноситься носіями заряду крізь поверхню, яка розглядається. На практиці часто використовується термін «сила струму провідності».