Термінологічний словник

(від гр. synkretismos – з’єднання, об’єднання) – поєднання різнорідних елементів (танцю, співу, музики, слова, жестів і т. д.) у єдиному вираженні. Синкретизм є характерним для первісного періоду розвитку культури.

соціальний культурний інститут, система зв’язків, взаємодії та стосунків індивідів, який виконує функції продовження людського роду і регулює усі зв’язки, взаємодії і стосунки на основі певних цінностей і норм, що піддаються соціальному контролю через систему позитивних і негативних санкцій.

мандрівні актори, співаки, музиканти, акробати і дресирувальники доби Київської Русі.

церковна  книга, що містить три літургії: св. Василія Великого, Іоана Золотоустого і Наперідосвячених Дарів та священичі і дияконські моління на вечірній, утрені і по причасті.

твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер; у живопису – картина, у скульптурі – статуя, погруддя. За доби Київської Русі – це ікони.