Термінологічний словник

полягає у застосуванні до фізичних чи юридичних осіб цивільно-правових стягнень за порушення договірних зобов'язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також порушення особистих майнових прав. Таким чи­ном, цивільна відповідальність є засобом відновлення та компе­нсації договірних та позадоговірних зобов'язань, що полягає у відшкодуванні правопорушником майнової шкоди та поновленні порушених прав.

 Цивільна відповідальність спрямована не на покарання правопорушника, а на відновлення (компенсацію) суб'єктивного цивільного права потерпілої особи. Осудження особи пов'язується, як правило, з її психічним ставленням до правопорушення. У цивільному праві моральні якості відповідальної особи не мають юридичного значення. Отже, суспільний осуд протиправної поведінки учасника цивільних правовідносин виражається у констатації факту вчинення правопорушення.

правової культури виражається за допомогою системи аксіологічних характеристик. Вона проявляється в різноманітних фактах, які набувають ціннісне значення, відбиваючись у свідомості діючих індивідів і людських вчинках, соціальних інститутах. Виходячи з цього, правові норми, інші складові правової культури суспільства виступають об'єктами оцінки. Тут йде мова про цінності в праві та самому праві як цінності.

Зазначена функція виявляється і при вивченні оцінного ставлення особистості до результату і мети її дій, спрямованих на зміну навколишньої правової дійсності, до еталонів і зразків поведінки, передбачених нормами права.