Термінологічний словник

рослини, що пристосувалися рости на засолених грунтах. 

будь-яка територіальна система, яка складається із взаємодіючих природних або природних і антропогенних компонентів

утворення оболонки з орієнтованих молекул води навколо іонів, молекул і колоїдних часточок, які знаходяться в розчині, а також навколо твердих часточок г. при доторканні їх до води. 

водна оболонка Землі, що включає океани, моря, озера, ріки, грунтові та ін. води. 

 шар г. або підгрунтя, який утримує вільну гравітаційну вологу, здатну витікати зі штучного і природного розрізу цього шару. 

гранично допустима концентрація забруднюючих речовин - максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров'я людини

  вміст фізичної глини та піску, співвідношення фракцій за горизонтами

це такий ресурс, що дуже легко пошкоджується і руйнується. Він потребує ретельного бережливого засвоєння, охорони і глибокого всебічного вивчення. 

г. висушений при кімнатній температурі, який містить гігроскопічну вологу. 

самостійне природне тіло, яке характеризується наявністю різних структурних ієрархічних рівнів.