Термінологічний словник

ландшафт, основу якого становлять сільськогосподарські угіддя та лісові насадження, зокрема лісосмуги та інші захисні насадження;

здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару грунтів. З цією метою здійснюються такі заходи, як плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскування, глинування тощо

комплекс прийомів і дій, спрямованих на створення оптимальних умов для росту та розвитку сільськогосподарських культур. Вони включають обробку ґрунту, внесення добрив, догляд за рослинами, правильне чергування культур у сівозміні та заходи з боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами. 

обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;

обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забруднення ґрунтів;

водний простір водойми чи моря, обмежений природними, штучними або умовними кордонами

прямий усвідомлений
або непрямий і неусвідомлений вплив людини й результатів її діяльності,
що викликає зміну природного середовища й природних ландшафтів

частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму

це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

території, виділені з метою запобігання негативного впливу за заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим та порядок створення визначаються відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.