Термінологічний словник

- це розвиток волі, почуття, рис характеру, які б проявились в правильній (етичній) поведінці по відношенню до природного середовища.

- вироблення ціннісних орієнтацій екологічного характеру, мотивів і потреб, звичок екологічно доцільної поведінки й діяльності, волі, наполегливості у досягненні екологічних цілей.

- спрямована з одного боку, на завершення формування екологічної культури фахівців за різним фахом, і, з іншого боку, вона забезпечує підготовку спеціалістів із профільною вищою екологічною освітою чотирьох рівнів (початкова, базова і два рівні повної вищої екологічної освіти), які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки спеціалістів.

 - передбачає надання освітніх екологічних послуг людині будь-якого віку незалежно від соціального та громадянського статусу згідно з її потребами і можливостями.

 – перший міжнародний документ, який підкреслює, що всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування. У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН прийнята.

- досліджує взаємодію людини і природи у планетарному масштабі.

- передбачає необхідність і можливість діагностики сформованості рівня екологічної культури з метою подальшої корекції щодо його підвищення та проектування навчально-виховного процесу.

- передбачає для будь-якої людини доступність системи екологічної освіти з урахуванням різноманітних форм і методів.

– найперший рівень, коли головну роль відіграє родинне виховання.