Термінологічний словник

 (від англ. Laminated Veneer Lumber – листовий шаруватий пиломатеріал) - це високоміцний композитний конструкційний матеріал на основі масиву натурального дерева, посилений і поліпшений технологічно. Основною сировиною для виробництва ЛВЛ-брусу є шпон деревини хвойних порід

(middle density fibreboard середнещільне плотное волокнисте покриття) - це деревоволокниста плита середньої щільності, що виготовлена з висушених волокон деревини, оброблених синтетичними зв'язуючими речовинами і сформованих у вигляді килима, з подальшим гарячим пресуванням (щільністю 700 ... 870 кг/м3 ) і шліфуванням

 (Structural Insulated Panel) - це шаруваті панелі, влаштовані за типом «сендвіч», коли шар теплоізоляційного матеріалу знаходиться між двома однаковими за розміром деревними плитами

(Аbsorption) вбирання речовин, а також електромагнітних коливань (світла і звуку). Абсорбція — один з видів сорбції. Абсорбція — основа технологічних процесів вилучення парів води, вуглеводневих компонентів, сірчаних сполук тощо з потоків природного та синтетичного газів, очищення (знешкодження) газових викидів з метою охорони довкілля. Розрізняють хімічну та фізичну абсорбцію. 

Характеризує питоме зусилля по руйнуванню адгезійного контакту та використовуване в техніці для оцінки властивостей склеюючих та зв'язуючих речовин. Адгезійна міцність залежить від енергії зв'язку, що забезпечує адгезію, повноти контакту, що визначається рельєфом поверхні, міжфазної поверхневої енергії, змочування та інш. поверхневих явищ, а також від умов формування контакту (тиску, температури, тривалості контакту тощо). На значення адгезійної міцності впливають умови її вимірювання, розміри зразків, концентрація в них механічних напружень.

(Аggregate states) cтани однієї і тієї ж речовини, що відрізняються один від одного характером теплового руху молекул, силами міжмолекулярної взаємодії, структурою тіла. Основними агрегатними станами є: твердий (кристалічний), рідкий, газоподібний і плазма.

Зчеплення (прилипання, злипання) приведених в контакт різнорідних твердих або рідких фаз; комплекс явищ, які здатні утворити зв'язки між матеріалами, що склеюються (лат. adhaesio — прилипання, зчеплення).

 (Аdsorption) явище покриття поверхні твердого тіла, що знаходиться в газі або рідині, шаром молекул газу (рідини), що утримуються на ньому молекулярними силами; залежить від величини поверхні, від природи газу і від властивостей твердого тіла.

Вид хіміко-термічної обробки, котрий полягає у насиченні азотом поверхневого шару виробів із легованої сталі. Легуючі елементи (алюміній, молібден, ванадій, хром) утворюють з азотом стійкі хімічні сполуки — нітриди, які надають виробам великої твердості (1200 за Віккерсом).

Дифузійне покриття сталевих і чавунних виробів алюмінієм для запобігання окисленню їх при високих температурах; різновид, а у багатьох випадках — синонім алюмінування