Термінологічний словник

Компонент, який є переривчастим, тобто роз’єднений в об’ємі матриці

Відноситься до електрохімічної корозії тому, що більшість конструкцій експлуатуються в атмосферних умовах. Корозія, що протікає в умовах будь-якого вологого газу, також може бути віднесена до атмосферної корозії

Твердий розчин вуглецю в γ - залізі; retained austenite – залишковий аустеніт

Термообробка сталі (процес, аналогічний загартовуванню вуглецевих сталей), що складається з нагріву її до 1050 -1100°С, короткочасного (протягом 10 хв) витримування при цій температурі і подальшого охолодження.

Аустені́тна стальабо сталь аустені́тного кла́су (англ.austeniticsteel) — високолегованахромом, нікелемі (або) манганомсталь, яка зберігає при охолодженні з високої температури до кімнатної й нижче структуру γ-твердого розчину (аустеніту).

Мартенситне перетворення, поліморфне перетворення, при якому зміна взаємного розташування складових атомів (або молекул) відбувається шляхом їх впорядкованого переміщення, причому відносні зсуви сусідніх атомів малі в порівнянні з міжатомною відстанню.

Антифрикційний сплав на основі олова, що містить сурму, свинець, мідь, кадмій, нікель, миш'як. 

Якщо оксид свинцю замінений оксидом барію (BaO), то кришталь уцьому випадку називається барієвим.

Структурна фаза сталі, що утворюється при гартуванні (перетворення аустеніту при температурах нижче 450°С), являє собою дрібнодисперсну суміш фериту та цементиту, причому ферит має збільшений до 0,2% вміст вуглецю.

Або бери́лієва мідь (англ.berylliumcopper, BeCu) — сплави на основі міді, із вмістом не більше 3% берилію. Може містити також інші легувальні добавки, такі як нікель(0,2%…0,4%) і титан(0,1%…0,25%) та інші домішки не більше від 0,5%. Берилієві бронзи серед мідних сплавів вирізняються високою міцністю при збереженні високого рівня електро- та теплопровідності.