Термінологічний словник

(Іsolator) речовини які, практично не проводять електричний струм, оскільки в них дуже мало вільних заряджених частинок, які можуть переміщуватись по речовині. Д. неполярні – такі речовини, у яких центри позитивних зарядів окремих атомів або молекул збігаються. Д. полярні – речовини, у яких центри позитивних і негативних зарядів окремих атомів і молекул не збігаються.

Породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

Для дрібнозернистої сталі бал зерна 8 і більше.

 Марка одного з перших деформованих зміцнюваних старінням алюмінієвих сплавів. Основними легуючимиелементами є мідь (4,4 %), магній (1,5 %), марганець (0,6%) і алюміній (93,5%) за масою. Типове значення границі текучостістановить 450 МПа, однак залежить від складу та термообробки.

Викликана дією на матеріал електролітів - розчинів, що містять іони та є провідниками електричного струму.

Сучасні жароміцні сталі класифікують за температурою експлуатації. Для роботи при 500...550 °С використовують сталі марок 20X13, 15X11МФ, 13Х14НЗВ2ФР, з яких виготовляють лопатки парових турбін, важконавантажені деталі (диски, вали, стяжні болти), що працюють в умовах підвищеної вологості.

Сплави на нікелевій, залізохромонікелевій, кобальтовій або змішаній основі, що відзначаються високим опором пластичній деформації та руйнуванню в умовах високих температур та окиснювальних середовищ.

Основними фізико-механічними характеристиками жароміцних сплавів є значний опір повзучості, втомлюваності, а також, висока тривала міцність.

Властивість конструкційних матеріалів (металевих, керамічних, полімерних тощо) при високих температурах чинити опір деформуванню і руйнуванню під дією механічних навантажень.

Різновид сталі, яка відзначається жаростійкістю. Характеризується стійкістю проти інтенсивного окислення на повітрі або вінших газових середовищах при т-рі понад 550  С, що зумовлено наявністю на її поверхні щільної і тонкої плівки окисів (переважно хрому, кремнію й алюмінію) легуючих елементів. Мех. властивості. поліпшують термообробкою. З Ж. с. виготовляють вироби, що не зазнають значного мех. навантаження: труби, теплообмінники, колосники, деталі котельних установок і турбін, чохли для термопар, реторти та ін.

Здатність металевих матеріалів протистояти хімічному руйнуванню поверхні під впливом повітря або інших газоподібних середовищ при високих температурах. Вона металу (сплаву) в окислювальній атмосфері визначається властивостями металу шару оксидів, що утворюється на поверхні, — окалини, що утрудняє дифузію газу в глиб металу і газової корозії, що тим самим перешкоджає розвитку. Кількісними характеристиками є: збільшення маси випробовуваного зразка за рахунок поглинання металом кисню або спад маси після видалення окалини з поверхні зразка, віднесені до одиниці поверхні і до часу випробування. Одночасно враховується стан поверхні зразка (вироби), яке при однакових кількісних характеристиках може бути якісне різним. Поряд з жароміцністю є основним критерієм придатності даного матеріалу для високотемпературної служби.