Термінологічний словник

Здатність металів і сплавів чинити опір газової корозії при високих температурах протягом тривалого часу.

Композиційний будівельний матеріал, що складається з бетонної матриці та сталевої арматури

 Загальним терміном для визначення оксидів заліза.  Цей термін застосовується до червоних оксидів, що утворюються в результаті реакціїзалізаз киснем в присутності води або вологого повітря. Інші форми іржі, наприклад, продукт, що утворюється в результат реакції заліза з хлором за відсутності кисню. Така речовина утворюється, зокрема, в арматурі, використовуваної в підводних бетонних стовпах, і називають її зеленою іржею. Іржа складається з гідратованого оксиду заліза (III) Fe₂O₃·nH₂O і метагідроксиду заліза (FeO(OH), Fe(OH)₃). При наявності кисню та води і достатньому часу будь-яка маса заліза в кінцевому підсумку перетворюється повністю в іржу і руйнується. Поверхня іржі не створює захисту для нижнього шару заліза, на відміну від утворення патини на мідній поверхні.

Каучук який іде на виготовлення гумових виробів, що мають певні, специфічні властивості (морозо і теплостійкість, стійкість проти дії органічних розчинників…) залежно від умов їх застосування.

Штучні кам'яні матеріали й вироби, отримані в результаті технологічної обробки і наступного випалу глинистої сировини (грець. keramos – глина).

Керамічніматеріалиодержуютьспіканнямпри 1500–2500 °Соксидів, силіцидівабосполукметалузвуглецем, азотом, бором (карбідів, нітридів, боридів). Середоксидівнайчастішевикористовуютькорунд (Al₂О₃), зкарбідів— карборунд (SiC), знітридів— Si₃N₄. Усі ці сполуки мають високу температуру плавлення (від 1800 до 2700 °С) і високу твердість і міцність (при 1000–1200 °С близько 500 МПа).