Термінологічний словник Глосарій

— часткова або повна втрата здатності рухатися, спад сил. А. спостерігається при надмірній і неправильній експлуатації тварин, голодуванні, виснажливих хворобах, різкому обмеженні рухової активності, напр., штучна адинамія (гіподинамія), що є недоліком технології утримання тварин на комплексах.

 — фармакологічно нейтральні речовини з великою зовнішньою або внутрішньою поверхнею, що застосовуються для адсорбції інших. В імунологічних дослідженнях як адсорбенти використовують бактерійні суспензії, висушені тканини органів (напр.. печінки), еритроцити, полімерні сполуки. В лікувальній практиці адсорбенти (глина біла, лікоподій, тальк, активоване вугілля) призначають всередину при метеоризмах, отруєннях і зовнішньо — у вигляді присипок при хворобах шкіри

 — мікроби, які використовують для дихання молекулярний кисень (напр., збудник сибірки). Облігатні А. живуть лише у присутності кисню, факультативні А. здатні розмножуватися і при його відсутності.

— що передається через повітря. Див. Інфекція аерогенна.

 — розділ зоології, що розкриває біологію кліщів, у тому числі їх роль як паразитів і переносників збудників інфекцій, шкідників рослин і харчових продуктів, а також що розробляє методи захисту від кліщів.

— звикання, пристосування організму тварини до нових кліматичних умов.

 — променисті гриби, широко поширена група (порядок) низьких рослинних мікроорганізмів, за морфологією, відсутністю сформованого ядра, властивостям цитоплазми і оболонки, відношенню до фарб і поживних речовин А. схожі з бактеріями, за способом розмноження (утворенню спор і їх проростанню) — з низькими грибами. До них відносяться збудники багатьох інфекційних хвороб: туберкульозу, дерматофільозу, нокардіозу, актиномікозу. Деякі А. продукують антибіотики.

— речовина, здатна викликати зміну реактивності організму — алергію. А. як діагностичні препарати знайшли широке застосування при туберкульозі (туберкулін), бруцельозі (бруцелолізат, бруцелін), сапі (малеїн), туляремії (тулярин), паратуберкульозі (пташиний туберкулін).

— змінена, незвичайна реактивність організму; підвищена чутливість до певного антигену (алергену), що виявляється при повторному його надходженні в організм, т.з. алергічними реакціями негайної дії (анафілактичний шок, сироваткова хвороба) або сповільненого типу (інфекційна алергія).