Термінологічний словник Глосарій

 — залежний від живлення (годування), пов’язаний з передачею збудника через корм і воду.

— облисіння, плішивість. А. — характерна клінічна ознака при деяких інфекційних хворобах, 

— стан організму, що характеризується зворотним різким уповільненням життєвих процесів за відсутності видимих зовнішніх ознак жит

— мікроби, здатні жити за відсутності атмосферного кисню; необхідна для них енергія звільняється в процесі розщеплювання в навколишньому середовищі органічних субстратів, напр., збудник ботулізму.

 — операція уявного або реального розчленовування цілого (речі, властивості, процесу або відношення між предметами) на складові частини, виконувана в процесі пізнання або наочно-практичної діяльності людини, напр.., аналіз епізоотологічний.

 — токсин, що втратив свою токсичність під впливом хім. або фіз. факторів, але що зберіг антигенні і імуногенні властивості, напр.., правцевий А.

 — одна з форм алергії, стан підвищеної чутливості організму до повторного парентерального введення чужорідних білкових речовин (анафілактогенів), особливо білків тваринного походження. Проявляється у формі анафілактичного шоку при серотерапії. Щоб уникнути шоку тварині вводять спочатку мінімальну десенсибілізуючу дозу, а через деякий час — повну дозу препарату.

 — недокрів’я, стан організму, при якому в одиниці об’єму крові зменшена кількість еритроцитів і знижений вміст гемоглобіну. Є характерною клінічною ознакою деяких хвороб, напр.. ІНАН коней.

 — втрата реактивності організму, опору хвороботворним впливам, повна відсутність загальних і місцевих реакцій на надходження (введення) антигенів-алергенів. Спостерігають при виснаженні, важких хворобах. Так, тяжкохворі туберкульозом тварини часто втрачають реакцію на туберкулін.

 — втрата чутливості, що виникає при ураженні чутливих нервів внаслідок припинення надходження імпульсів до клітин кори головного мозку. Спостерігається при парезах, паралічах. Штучна А. застосовується для знеболення при операціях.