Термінологічний словник Глосарій

— див. Шляхи потрапляння збудника інфекції в організм.

 — фракція глобулінів кров’яної плазми (з нею переважно пов’язані антитіла), що володіє якнайменшою електрофоретичною рухливістю.

 — розчинення еритроцитів з виділенням гемоглобіну в навколишнє середовище.

— пов’язаний з виникненням кровотеч і утворенням крововиливів (геморрагій).

 — розповсюдження патологічного процесу з первинного локального (обмеженого) вогнища по всьому організму.

 — сукупність хромосомних спадкових факторів, що передаються від батьківської особини до дочірньої, є у еукаріотів гаплоїдний набір хромосом. При заплідненні відбувається об’єднання батьківських і материнських Г. У вірусів Г. зосереджений в нуклеїновій кислоті.

 — різке посилення реактивності організму, що виражається посиленням і прискоренням загальних і місцевих реакцій на алерген.

— підвищена чутливість до поверхневих роздратувань, пов’язана з посиленням збудливості закінчень чутливих нервів. Г. зовнішніх покривів характерна для деяких інфекційних хвороб (сказ, хвороба Тешена, правець)

— зайві мимовільні рухи, що виявляються при органічних і функціональних ураженнях нервової системи. Г. служить клінічною ознакою інфекційного енцефаломієліту коней і ін. хвороб, пов’язаних з ураженням ЦНС.

— збільшення об’єму органу або тканини внаслідок надмірного розмноження їх структурних елементів.