Термінологічний словник Глосарій

 — патологічне ослаблення реактивності організму, що виражається ослабленням і уповільненням загальних і місцевих реакцій на надходження (введення) алергену.

— зникнення або зменшення чутливості організму до парентерального введення чужорідного білка.

— тварини, одержувані шляхом гістеректомії і вирощувані в особливих умовах, повністю вільні від мікрофлори або є носіями лише певних видів мікроорганізмів. Широко застосовуються в мікробіол., імунологічних і ін. дослідженнях, у виробництві вакцин і сироваток. Див. ВЗІХ-тварини.

— російська народна назва літаючих двокрилих комах (комарі, мошки, ґедзі, мокреці і москіти), що смокчуть кров у людей і тварин.

 — відносна динамічна постійність складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму.

 — імунітет після первинної імунізації відповідним антигеном, на фоні якого проводиться повторна імунізація тварин, продуцентів гіперімунних сироваток.

 - хвороби, збудники яких (в основному, спороутворюючі мікроорганізми) довгий час зберігаються в ґрунті і передаються через нього. До них відносяться багато сапронозів (23). Найбільш типові приклади: ранові клострідіози, бешиха, сибірка.

 — повсюдне знищення збудника певної інфекційної або інвазійної хвороби, що досягається цілеспрямованим послідовним проведенням комплексу активних заходів — лікувальних, профілактичних, санітарних, організаційних і т.п.

 — знешкодження отруйних речовин в організмі тварини за рахунок фіз-хім. ферментативних механізмів, що обумовлюють постійність внутрішнього середовища.

 — підрозділ ветеринарної служби, що виконує роботи з дезінфекції, дезінсекції і дератизації тваринницьких або ін. об’єктів.