Глосарій

- (англ. Building Information Modelling або Building Information Model) - інформаційне моделювання будівель або інформаційна модель будівлі.

- (англ.  Computer-aided design) - система автоматизованого проектування, а також оформлення конструкторської та технологічної документації.

-     (англ. Computer-aided engineering) - загальна назва для програм або програмних пакетів, призначених для інженерних розрахунків, аналізу і симуляції фізичних процесів. Розрахункова частина пакетів найчастіше базується на чисельних методах рішення диференціальних рівнянь.

-        (англ. Computer-aided manufacturing) - автоматизована система        технологічної підготовки виробництва, орієнтована на використання ЕОМ. Під терміном розуміються як сам процес комп'ютеризованої підготовки виробництва, так і програмно-обчислювальні комплекси, використовувані інженерами- технологами       (англ. Computer-aided manufacturing) - автоматизована система технологічної      підготовки виробництва, орієнтована на використання ЕОМ. Під терміном розуміються як сам    процес комп'ютеризованої підготовки виробництва, так і програмно-обчислювальні комплекси, використовувані інженерами-технологами.

архітектурно-будівельний програмний комплекс

-це деталь, що обертається навколо своєї осі, призначена для передачі руху зв'язаним з нею частинам машини чи механізму, складовою яких вона є. При цьому вал передає крутний момент вздовж своєї осі та забезпечує підтримання обертових деталей машин, котрі на ньому розміщені. Крутні моменти передаються за допомогою сил, що діють на вали з боку механічних передач (наприклад, у зачепленні зубчастих або черв'ячних передач, натягу приводних пасів тощо). Тому на вали діють також згинальні моменти і осьові навантаження.

- це сила, що виникає в тілі як протидія силам, що намагаються змінити форму чи порушити цілісність тіла. Природа цих сил полягає у міжмолекулярній чи міжатомній взаємодії. Внутрішні сили в опорі матеріалів часто називають зусиллями. Мірою інтенсивності внутрішніх сил є напруження, що виникають в тілах.

від лат. deformatio — «спотворення») — зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).

При деформації точки твердого тіла змінюють своє положення.

- це властивість об'єкта зберігати працеспроможний стан (працездатний стан) або виконувати потрібні функції до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту.

Довговічність визначається двома умовами: технічним і моральним зносом:

• Технічний знос має місце у тому випадку, коли подальший ремонт і експлуатація елемента або системи є неможливими або стають не вигідними економічно;
• Моральний знос означає невідповідність параметрів елемента або системи сучасним умовам експлуатації.

- це здатність твердого тіла, конструкції чи її елементів чинити опір деформуванню (змінюванню форми і/або розмірів) від прикладеного зусилля уздовж обраного напрямку у заданій системі координат. Характеристика є оберненою до механічної піддатливості. 

- механічна характеристика роботи матеріалу та елемента конструкції на поперечний згин, яка позначається як добуток модуля деформації елемента E (МПа) та моменту інерції його поперечного перерізу I (см4), E*I (МН*м2).

Характеризує опір перерізу елемента згинальній деформації.

- це момент внутрішніх сил у перерізі об'єкта відносно осі, заданої в площині перерізу. 

Характерною ознакою деформації згину балки є зміна кривини її осі. Площина, в якій діють навантаження, називається силовою площиною.

Якщо викривлена вісь балки лежить в силовій площині, то має місце прямий згин балки. При прямому згині скривлена вісь балки є плоскою кривою, що є геометричним місцем вертикальних переміщень точок осі балки. Ці переміщення називаються прогинами балки.

- механічна характеристика роботи матеріалу та елемента конструкції на зсув, яка позначається як добуток модуля деформації елемента при зсуві G (МПа) та площі його поперечного перерізу A(см2), G*A (МН).

Характеризує опір перерізу елемента зсувній деформації.

(від грец. ἴσος — рівний, однаковий та грец. τρόπος — напрям) — рівномірність (однаковість) в усіх напрямках.

1) Незалежність фізичної величини від напрямку (частіше кристалографічного), через що вона не описується за допомогою вектора; ізотропними є всі фізичні скалярні величини, особливо в кристалі, що належить до регулярної системи.

2) Однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, електропровідність, пружність, оптичні властивості тощо) в усіх напрямах.

 Ізотропність характерна для рідин, газів та аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.

- специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.), для яких спостерігається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

- згідно класифікації конструкцій за ідеалізацією форми та геометричних параметрів це тіло, у якого всі розміри зіставні, тобто довжина, ширина і товщина.

(англ. method of sections) — метод визначення величин і напрямів внутрішніх силових факторів, що проводиться з умов рівноваги частини твердого тіла. Він дозволяє перевести внутрішні силові фактори в категорію зовнішніх і, підпорядкувавши умовам рівноваги, визначити їх величини та напрямки.

- числова техніка знаходження розв'язків інтегральних та диференціальних рівнянь у частинних похідних (ДРЧП). Процес розв'язання побудований або на повному усуненні диференціального рівняння для стаціонарних задач, або на розкладі ДРЧП в апроксимуючу систему звичайних диференціальних рівнянь, які потім розв'язуються використанням якої-небудь стандартної техніки, такої як метод Ейлера, Рунге-Кутти тощо.

МСЕ-програми забезпечують широкий спектр моделювальних можливостей контролю складності і модельовальної і аналітичної систем. За потреби в більшості інженерних програм можна змінювати бажаний рівень точності, час, потрібний для необхідних та асоційованих обчислень.

- це здатність матеріалу чинити опір незворотній (пластичній, в'язкій) деформації і руйнуванню (розділенню на частини) під дією навантажень або інших факторів (усадка, нерівномірне температурне поле і т. д.). 

Втрата міцності або перевищення її граничного значення призводить до руйнування матеріалу і деталі чи конструкції з нього виготовленої. Міцність є однією з основних механічних характеристик матеріалу.

(англ. stress) — міра інтенсивності внутрішніх сил, що виникають у здеформованому тілі під впливом різноманітних факторів. Механічне напруження в точці тіла визначається як вектор внутрішніх сил, що діють на одиницю площі даної елементарної площадки^[1]. В Міжнародній системі одиниць напруження виражають у паскалях, Па (1 Па = 1 Н/м²).

- це будівельна конструкція, яка сприймає тимчасове та/або постійне навантаження від власної маси, маси снігу, тиску вітру і передає ці навантаження на стіни або окремі опори. 

Така конструкція становить базовий каркас будинку або споруди, забезпечує їхню надійність і довговічність.

- тверде тіло, обмежене двома криволінійними поверхнями, відстань між якими мала у порівнянні з двома іншими його розмірами.

Оболонки можуть бути сталої та змінної товщини. Вони поділяються на одно-, дво- і багатошарові. Залежно від властивостей матеріалу оболонки бувають ізотропними або анізотропними. Виготовляються оболонки із залізобетону, сталі, дерева, легких сплавів, пластмас та інших конструкційних матеріалів.

- тип пластинчастого скінченного елемента, який передбачає розрахунок на навантаження, які діють як перпендикулярно його серединній поверхні, так і в її площині. При навантаженні в такому скінченному елементі виникає мембранна і згинальна групи зусиль, а саме:

- згинальні моменти Мx, My;

- поперечні сили Qx, Qy;

- крутні моменті Мxy;

- поздовжні напруження Nx, Ny;

- дотичні напруження Txy.

Використовується для скінченно-елементного моделювання роботи пластинчастих елементів будь-якого типу під навантаженням.

- будівельна конструкція, призначена для ізоляції внутрішніх об'ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою.

Огороджувальні конструкції захищають будинок (споруду) від дії зовнішніх факторів — вологи, вітру, шуму, температурного впливу, забезпечують звукоізоляцію й теплоізоляцію приміщень

- ортотропні матеріали мають властивості, що різняться уздовж трьох взаємно-ортогональних осей обертової симетрії. Вони є підмножиною анізотропічних матеріалів, оскільки їх властивості змінюються зі зміною напрямку.

Дерево є прикладом ортотропного матеріалу. Його властивості відмінні у трьох перпендикулярних напрямках (осьовому, радіальному, коловому).

- це програмне забезпечення, система параметричного моделювання, яка входить до сімейства програм "ЛІРА САПР", призначена для архітектурного моделювання,  препроцесорної підготовки  розрахункових моделей для скінченно-елементного розрахунку в "ЛІРА САПР" і построцесорної обробки отриманих результатів, випуску робочої документації.

- об'єкт, обмежений двома площинами, відстань між якими (товщина) є значно меншою від інших його розмірів. У тому ж значенні, що і термін «пластина» також використовується термін «пластинка». З геометричної точки зору пластина може розглядатись як частковий випадок оболонки з радіусами кривини, які за величиною прямують до нескінченності.

- тип пластинчастого скінченного елемента, який передбачає розрахунок на навантаження, які діють перпендикулярно його серединній поверхні. При навантаженні в такому скінченному елементі виникає згинальна група зусиль, а саме:

- згинальні моменти Мx, My;

- поперечні сили Qx, Qy;

- крутні моменті Мxy.

Використовується для скінченно-елементного моделювання роботи плит перекриття/покриття, фундаментних плит під навантаженням.

- механічна характеристика роботи матеріалу та елемента конструкції на поздовжній розтяг/стиск, яка позначається як добуток модуля деформації елемента E (МПа) та площі його поперечного перерізу А (см2), E*A (МН).

Характеризує опір перерізу елемента деформації розтягу/стиску.

- внутрішнє зусилля, яке діє перпендикулярно вісі стержня розрахункової схеми несучої конструкції, виникає при згині.

Поперечна сила в будь-якому перерізі балки дорівнює сумі проекцій на вісь Y усіх зовнішніх сил (включаючи реакції опор), що діють з однієї сторони від перерізу. При цьому сили, що намагаються повернути розглядувану частину балки відносно перерізу за годинниковою стрілкою, беруться зі знаком плюс, проти годинникової стрілки – зі знаком мінус.

- геометрично незмінювана стрижнева система, елементи якої зазнають здебільшого згину і (чи) крутіння.

Конструктивно рама виконується як механічна система, що складається із стрижнів, які поєднуються між собою у вузлах, причому принаймні деякі з вузлів є жорсткими. 

- це будівельний елемент, що з'єднує два вузли каркаса, ферми тощо. Розташований по діагоналі замкнутого контуру та забезпечує жорсткість конструкції

- (система автоматизованого проектування) - комп'ютерна система обробки інформації, що призначена           для           автоматизованого проектування,   розроблення   і    виготовлення кінцевого   продукту,   а також      оформлення конструкторської та технологічної документації. 

САПР складається з       програмного, математичного,   технічного,  інформаційного, лінгвістичного, методичного та організаційного забезпечення і є більш ширшим поняттям, ніж CAD, оскільки включає компоненти CAD, CAM і CAE.

- це здатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги, відповідаючи на малі збільшення статичного навантаження малими приростами деформацій. Стійкість конструкції відноситься до одного з видів конструкційної міцності.

- кількість незалежних змінних, які однозначно описують стан фізичної системи.

Матеріальна точка в механіці описується трьома незалежними координатами. Для повної характеристики матеріальної точки та її переміщень в просторі необхідно ще знати три інші величини — компоненти її швидкості. 

Таким чином, матеріальна точка має 6 ступенів свободи, тобто 3 координати й 3 компоненти швидкості. Якщо фізична система містить N незалежних матеріальних точок, то кількість ступенів свободи дорівнює 6N.

- являє собою послідовний набір принципів математичного та комп'ютерного моделювання тривимірних твердих тіл. 

Твердотільне моделювання відрізняється від суміжних областей геометричного моделювання та комп'ютерної графіки наголосом на фізичних властивостях.

Разом, принципи геометричного і твердотільного моделювання є основою автоматизованого проектування і загальної підтримки створення, обміну, візуалізації, анімації, опису і анотування цифрових моделей фізичних об'єктів.

(фр. ferme, від лат. firmus — «міцний», «сильний») — геометрично незмінна тримальна конструкція, що складається з прямолінійних стрижнів, вузлові з'єднання яких в розрахунках вважаються шарнірними.

Стрижні у вузлових ферм з'єднуються жорстко: зварюванням, болтами, заклепками, фасонками, чи й взагалі цілу ферму роблять монолітною конструкцією. Попри це, експерименти показують, що згинальні моменти в прямолінійних стрижнях незначні у зіставленні з поздовжніми силами. Тому у практичних розрахунках величинами згинальних моментів нехтують і для побудови розрахункової схеми ферми припускають, що у вузлах встановлено ідеальні циліндричні шарніри.