Глосарій

 – система умовиводів, за допомогою якої на основі низки фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку чи причини явища, причому висновок цей не можна вважати абсолютно правильним.

 – перехід у процесі пізнання від загального до часткового, виведення часткового і одиничного із загального.

 – умовивід, засновки якого мають структуру умовного і розділового суджень.

 – обговорення якогось питання.

 – вчення про формування і розвиток знань про застосування їх у практиці, про принципи матеріалістичної діалектики.

 – міркування, що встановлює істинність якогось твердження шляхом наведення інших тверджень, істинність яких вже доведена.

 який вимагає, щоб у випадку утвердження вказувались основи, в силу яких воно приймається і вважається істинним.

 – обґрунтованість, доведеність, безперечність знання.

 – поєднання внутрішньо не пов’язаних, несумісних поглядів, ідей, концепцій тощо Для еклектики характерне ігнорування логічних зв’язків, використання багатозначних і неточних понять і тверджень, помилок у визначеннях і класифікаціях тощо.

 – мистецтво сперечатися, вести полеміку, користуючись при цьому усіма прийомами, розрахованими тільки на те, щоб перемогти суперника.