Глосарій

 – міркування, що здається правильним, але містить приховану логічну помилку і служить для надання видимості істинності хибному твердженню.

 – комплексна характеристика міркування, що враховує ступінь ясності і точності використовуваних у ньому термінів, достовірність вихідних принципів, логічну обґрунтованість переходів від засновків до наслідків.

– думка виражена розповідним реченням, у якому щось стверджується або заперечується і є хибною або істинною.

 – вид відношень між поняттями та судженнями. Два поняття називаються сумісними, якщо їх об’єкти співпадають повністю або частково, тобто мають хоча б один спільний елемент.

 – зіткнення думок, позицій, в ході якого кожна із сторін аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і намагається спростувати докази інших сторін.

– різновид замкнутого кола, логічна помилка, яка полягає в тому, що визначуване поняття характеризується за допомогою самого себе або при доведенні деякого положення за аргумент береться саме це положення.

– один з елементів доведення, положення, істинність якого обґрунтовується у доведенні. Теза повинна задовольняти такі вимоги: вона повинна бути сформульованою чітко і ясно, залишатися однією і тією ж на протязі усього доведення. Інакше – буде підміна тези.

 – найрозвинутіша форма організації наукового знання, яка дає цілісну уяву про закономірності та істотні зв’язки певної галузі дійсності.

 – категорія, що виражає рівність, однаковість предмета, явища з самим собою або рівність кількох предметів.

 – мислений процес, в ході якого з одного чи кількох суджень, що називаються засновками, виводиться нове судження.