Термінологічний словник

фізична абстракція, що вживається у термодинаміці; тіло, яке цілком поглинає випромінювання (всіх довжин хвиль), що падає на нього.  Практичною моделлю чорного тіла може бути порожнина з невеликим отвором і зачорненими стінками.

(лат. amplitudo — широта) — найбільше значення величини, яка періодично змінюється. 

коливання, які відбуваються під дією зовнішньої (будь-якої, яка змушує відбуватися коливання) сили. незатухаючі (амплітуда постійна)

називаються періодичні коливання фізичної величини (або будь-якої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами синуса або косинуса

величина, яка визначає швидкість зменшення амплітуди гармонічних коливань з часом при затуханні.

(рос. добротность, англ. quality factor, нім. Qualität f) – у загальному випадку – характеристика резонансних властивостей системи, відношення енергії запасеної в системі до втрат енергії за одне коливання

пристрій, магнітне поле якого створюється лише при протіканні електричного струму. Як правило, це котушка-соленоїд, зі вставленим усередину феромагнітним (зазвичай залізним) сердечником з великою магнітною проникністю

коливання, енергія яких зменшується з плином часу. 

Зазвичай загасання відбувається під дією сил опору середовища

(англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм. Позначається здебільшого латинською літерою , у системі СІ вимірюється в Генрі.

Квант (від лат. quantus — скільки) (англ. quantum, нім. Quant n) — елементарна дискретна неподільна порція певної фізичної величини. Загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем.