Термінологічний словник

— визначник, що складається з елементів, котрі не належать тим рядкам і тим стовпцям визначника, з яких утворено мінор, і береться зі знаком , де i₁i₂, ..., i_k,j₁,j₂, ..., j_k, — індекси відповідно тих рядків і тих стовпців, які брали участь в утворенні мінора.

— система n лінійних нeзалежних векторів.

 а і в  називається вектор с, який задовольняє умови:
         - вектор  с перпендикулярний до кожного з векторів  а і  в;
         - довжина вектор  дорівнює добутку довжини кожного з векторів а  і  в  на синус кута між ними;
         - вектори а, в і с утворюють праву трійку векторів, тобто з кінця вектора  с найменший поворот вектора а до вектора в видно проти годинникової стрілки.

 називається напрямлений відрізок. 

вектора називається невід’ємне число, яке дорівнює довжині відрізка .

— відношення  e=с/а для еліпса, гіперболи, у параболи e = 1.

— найпростіше рівняння кривої другого порядку.

 називаються вектори, які лежать на паралельних прямих. 

 називають вектори, що лежать в одній площині або в паралельних площинах.

— коефіцієнт при х у рівнянні прямої лінії на площині, розв’язаному відносно у.