Урок 4

Тривимірне моделювання деталей чи збірок є більш зрозуміли і наочним для конструктора, оскільки дає можливість оперувати такими простими і природними поняттями як основа, отвір, ребро жорсткості, фаска, оболонка і т. п, а не термінами традиційного набору геометричних примітивів - відрізок, дуга, коло і т.д., як у випадку двомірних систем проектування.

Процес тривимірного проектування часто відтворює технологічний процес виготовлення деталі.

Після побудови ЗD-моделі деталі чи зборки конструктор може автоматично отримати її креслення, уникнувши рутинного створення виглядів засобами плоского креслення.

Для побудови проекцій вказуються необхідні вигляди, проводяться лінії розрізів чи перерізів. Плоске креслення буде створене автоматично і з абсолютною точністю, незалежно від складності моделі.

Отриманий документ можна доопрацьовувати вбудованими в систему засобами 2D-креслення: проставити розміри, позначити позиції, заповнити основний напис чи підготувати специфікацію.

Тривимірні твердотільні моделі містять у собі повну геометричну інформацію, необхідну для роботи систем інженерного аналізу (CAE) - розрахунку напружено-деформованого стану при прикладанні статичних та динамічних навантажень; моделювання потоків і т.п.

Аналогічно до 3D моделі можна застосувати системи її виготовлення (CAM).

Крім побудови будь-якої аксонометричної проекції, ЗD-системи дозволяють будувати рознесені вигляди виробу, які демонструють порядок зборки, розбирання чи технічного обслуговування виробу.