Урок 5

Складальна одиниця - виріб, складові частини якого з’єднані за допомогою таких операцій як зварювання, паяння, згвинчування, склеювання тощо. До складальної одиниці можуть входити інші складальні одиниці.

Складання двох чи декількох деталей можна виконати у вигляді:

• нерухомого з’єднання - зберігають незмінне взаємне положення;
• рухомого з’єднання - спряжені деталі можуть взаємно переміщуватися.

Деталі у складальному виробі можуть бути нерознімними (нерозбірними) чи рознімними (розбірними). Рухомі з’єднання є розбірними.

Рознімні з’єднання

Рознімні з’єднання допускають розбирання і повторне складання з’єднуваних деталей без їх руйнування і пошкодження.

До рознімних з’єднань належать:

• різьбові з’єднання, які одержують нагвинчуванням однієї деталі на іншу чи за допомогою стандартних деталей з різьбою;
• шпонкові з’єднання, що утворюються за допомогою деталей певної форми, які входять одночасно у паз вала та у паз охоплюючої його деталі;
• зубчасті (шліцьові) з’єднання - спряження втулок з валами, які утворюються за допомогою виступів на валу і западин такого ж профілю у втулці;
• з’єднання за допомогою штифтів -деталі циліндричної чи конічної форми, які забезпечують точну фіксацію взаємного розміщення спряжуваних деталей чи попередження можливості перевантаження з’єднання.

Нерознімні з’єднання

Для нерознімних з’єднань відсутня можливість роз’єднати деталі без їх руйнування чи пошкодження.

До нерознімних з’єднань належать:

• з’єднання заклепами - металеві стержні з головками, які вставляються в отвори з’єднуваних деталей і розклепуються у цьому положенні;
• зварні з’єднання, де жорсткий зв’язок між деталями виникає внаслідок плавлення металу;
• з’єднання паянням, коли деталі у нагрітому стані скріплюються одна з одною за допомогою додаткового легкоплавкого сплаву (припою);
• клейові з’єднання. які здійснюються за допомогою тонкого шару швидко твердіючого складу (клею);
• запресовування, розвальцьовування, зшивання, посадки з натягом та інші.