Вимоги до організації самостійної роботи

Вимоги до організації самостійної роботи студентів при підготовці до семінарських занять

Підготовку до кожного семінарського заняття студент повинен почати з ознайомлення з планом семінарського заняття, який відображає зміст запропонованої теми. Ретельне продумування та вивчення питань плану ґрунтується на опрацюванні поточного матеріалу лекції, а також вивченні обов’язкової та додаткової літератури, рекомендованої до даної теми. Студенту необхідно самостійно вибрати тему доповіді з проблеми семінару та по можливості підготувати презентацію на дану тему. Всі нові поняття з досліджуваної теми необхідно вивчити напам’ять і внести в глосарій, який доцільно вести з самого початку вивчення курсу.

Результат такої роботи повинен проявитися у здатності студента вільно відповісти на теоретичні питання семінару, у його доповіді й участі в колективному обговоренні питань досліджуваної теми, у правильному виконанні практичних завдань та контрольних робіт.

Структура семінару

Залежно від змісту і кількості відведеного часу на вивчення кожної теми семінарське заняття може складатися з чотирьох-п’яти частин:

1. Обговорення теоретичних питань, визначених програмою дисципліни.
2. Доповідь та / або виступ з презентаціями з проблеми семінару.
3. Обговорення виступів по темі - дискусія.
4. Виконання практичного завдання та обговорення отриманих результатів.
5. Підведення підсумків заняття.

Перша частина - обговорення теоретичних питань - проводиться у вигляді фронтальної бесіди з усією групою і включає вибіркову перевірку викладачем теоретичних знань студентів. Орієнтовна тривалість - до 15-20 хвилин.

Друга частина - виступ студентів з доповідями, які бажано супроводжувати презентаціями з метою посилення наочності сприйняття. Орієнтовна тривалість - 20-25 хвилин.

Третя частина - дискусія. В ході цього етапу семінарського заняття можуть бути поставлені уточнюючі питання до доповідачів. Орієнтовна тривалість - до 15-20 хвилин.

Четверта частина - практичне завдання (творча робота). Якщо програмою передбачено виконання практичного завдання в рамках конкретної теми, то викладачами визначається його зміст і дається час на його виконання, а далі йде обговорення результатів. Якщо практичне завдання мало бути виконано вдома, то на семінарському занятті викладач перевіряє його виконання (усно чи письмово). Орієнтовна тривалість - 15-20 хвилин.

П’ята частина - підбиття підсумків - завершує семінарське заняття. Студентам повинні бути оголошені оцінки за роботу і дано їх чітке обґрунтування. Орієнтовна тривалість - 5 хвилин.

Робота з літературними джерелами

У процесі підготовки до семінарських занять студентам необхідно звернути особливу увагу на самостійне вивчення рекомендованої навчально-методичної, наукової та популярної літератури. Самостійна робота з підручниками, навчальними посібниками, науковою, довідковою та популярною літературою, матеріалами періодичних видань та інтернет-джерелами, а також статистичними даними є найбільш ефективним методом отримання знань, який дозволяє суттєво активізувати процес оволодіння інформацією, сприяє глибокому засвоєнню досліджуваного матеріалу, формує у студентів власне розуміння проблеми. Глибшому розкриттю питань сприяє знайомство з додатковою літературою, рекомендованою викладачем по кожній темі семінарського заняття, що дозволяє студентам проявити свою індивідуальність в рамках виступу на даних заняттях, виявити широкий спектр думок з досліджуваної проблеми.

Самостійна робота

(виконання творчого домашнього завдання)

Самостійна робота студентів передбачена навчальними планами. Вона сприяє поглибленню знань, виробленню стійких навичок самостійної роботи. Самостійна робота, як і творче завдання, містить більший або менший елемент невідомого і має, як правило, декілька підходів. Її ознаками є високий ступінь самостійності; вміння логічно обробляти матеріал; вміння самостійно порівнювати, зіставляти і узагальнювати матеріал; вміння класифікувати матеріал за тими чи іншими ознаками; вміння висловлювати своє ставлення до описуваних явищ і подій; вміння давати власну оцінку.

Список тем, рекомендованих для самостійного вивчення (домашнього творчого завдання), представлений в програмі дисципліни. Студенту доцільно виділити в рамках обраної теми проблемну зону, постаратися самостійно її вивчити і творчо підійти до отриманих результатів.

Вимоги до написання та оформлення самостійної роботи:

Робота виконується на комп’ютері, гарнітура Times New Roman, кегль 14, через 1,5 інтервалу з берегами: верхній, нижній - 2; лівий - 3; правий - 1,5. Відступ першого рядку абзацу - 1,25. Виноски - посторінкові. Повинна бути нумерація сторінок. Таблиці та малюнки вбудовуються в текст роботи. Обсяг роботи, без урахування додатків, складає 8-10 сторінок. Значне перевищення встановленого обсягу є недоліком роботи і вказує на те, що студент не зумів відібрати і переробити необхідний матеріал.

Оформлення самостійної роботи (творчого завдання)

1. Титульний аркуш.
2. Форма завдання.
3. Пояснювальна записка.
4. Змістовна частина роботи.
5. Висновки.
6. Список використаної літератури.

Титульний аркуш є першою сторінкою. У пояснювальній записці дається обґрунтування представленого завдання, відображаються принципи та умови побудови, цілі та завдання. Вказується об’єкт розгляду, наводиться характеристика джерел для написання роботи і короткий огляд наявної з даної теми літератури. Проводиться оцінка своєчасності і значущості обраної теми. Змістовна частина самостійної роботи (творчого завдання) повинна чітко відповідати темі і повністю її розкривати. Матеріал повинен бути представлений стисло, логічно й аргументовано. Заключна частина передбачає послідовний, логічно стрункий виклад узагальнених висновків з даної теми. Список використаної літератури становить одну з частин роботи, відбиває самостійну творчу роботу автора, дозволяє судити про ступінь фундаментальності даної роботи. У список повинні бути включені тільки ті джерела, які автор дійсно вивчив.

Підготовка есе

Есе – це вид самостійної дослідницької роботи студентів, який поглиблює і закріплює теоретичні знання та практичні навички. Мета есе полягає у розвитку самостійного творчого мислення та письмового викладу власних думок. В залежності від теми форми есе можуть бути різними. Це може бути аналіз концепцій, існуючих поглядів, наявних статистичних даних з досліджуваної проблеми,  аналіз матеріалів із засобів масової інформації і детальний аналіз проблемної ситуації.

У процесі написання есе студенту необхідно виконати наступні види робіт:

• скласти план есе;
• відібрати джерела;
• систематизувати і проаналізувати зібрану інформацію з проблеми;
• представити проведений аналіз з власними висновками і пропозиціями.

Есе виконується студентом під керівництвом викладача самостійно. Тему есе студент вибирає з пропонованого переліку. Для кожного студента вона повинна бути індивідуальною (теми в одній групі збігатися не можуть). Керівники есе повинні надавати допомогу при написанні роботи.

Структура есе

1. Титульний аркуш.
2. План.
3. Вступ з обґрунтуванням вибору теми.
4. Текстовий виклад матеріалу (основна частина).
5. Висновки.
6. Список використаної літератури.

Титульний аркуш є першою сторінкою. У вступі розкривається суть і обґрунтовується вибір даної теми. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке студент збирається знайти відповідь у ході свого дослідження. Таким чином, у вступі автор визначає проблему і показує

вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки, відображаючи їх в методології

вирішення поставленої проблеми через систему цілей, завдань тощо.

Текстовий виклад матеріалу (основна частина) передбачає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе. У процесі побудови есе треба пам’ятати, що один параграф повинен містити тільки одне твердження і відповідний доказ, тобто в межах параграфу необхідно обмежити себе розглядом однієї головної думки. Таким чином, основна частина – це міркування й аргументація. У цій частини необхідно представити релевантні темі концепції, судження і точки зору, привести основні аргументи «за» і «проти», сформулювати свою позицію та аргументувати її.

Висновки (заключна частина) – це узагальнюючі та аргументовані висновки по темі есе із зазначенням області їх застосування. Методи, рекомендовані для написання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, твердження. Отже, в заключній частині есе повинні бути сформульовані висновки.

Список використаної літератури становить одну з частин роботи, відбиває самостійну творчу роботу автора і дозволяє судити про ступінь фундаментальності даної роботи. При складанні списку літератури до переліку включаються тільки ті джерела, які  дійсно були використані в процесі роботи над есе. Список повинен містити сучасну літературу по темі.

 При написанні есе важливо те, як використовуються джерела. Всі дані співвідносяться з конкретним часом і місцем. Відповідна специфікація даних за часом і місцем - один із способів, завдяки якому можна уникнути надмірного узагальнення, результатом якого може, наприклад, стати висновок про те, що всі країни у певному суттєвому аспекті є однаковими (якщо студент так вважає, тоді це має бути доведено). Не можна забувати також, що дані, що стосуються дискусійних питань, завжди піддаються сумніву.

Робота виконується на комп’ютері, гарнітура Times New Roman, кегль 14, через 1,5 інтервалу з берегами: верхній, нижній - 2; лівий - 3; правий - 1,5. Відступ першого рядку абзацу - 1,25. Виноски - посторінкові. Таблиці та малюнки вбудовуються в текст роботи. При цьому обов’язковий заголовок таблиці треба розміщувати над таблицею, а малюнки супроводжувати підписами. При включенні в есе декількох таблиць та/або малюнків їх нумерація обов’язкова. Обов’язкова і нумерація сторінок. Номер сторінки не ставиться на титульному аркуші, але в загальне число сторінок він включається. Обсяг есе, без обліку додатків, не повинен перевищувати 8 сторінок.