Контрольні запитання

Контрольні запитання

1.        Наука як предмет філософського осмислення.

2.        Філософські презентації сучасної науки: наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут.

3.        Наука та цінності техногенної цивілізації.

4.        Об’єктивність як ідеал науки Нового часу.

5.        Наука як соціокультурний феномен.

6.        Етичні виміри науки та виникнення етики науки. Моральні дилеми в сучасній науці та свобода наукового дослідження.

7.        Буденний та теоретичний світогляди та їх взаємозв’язок з наукою.

8.        Відмінність між філософією та філософією науки.

9.        Зміст і сенс наукового відкриття Дж. Бруно. Яку небезпеку воно несло для християнської церкви?

10.    Передумови виникнення науки. Філософська програма Г. Галілея.

11.    Роль філософських програм Платона, Аристотеля, Демокрита у розвитку наукового знання та становленні наукового методу.

12.    Космологізм як суттєва риса ранньої античної філософії.

13.    Реалізм та номіналізм як передумови становлення наукового методу.

14.    Амбівалентний вплив філософських пошуків доби Середньовіччя на розвиток наукового знання.

15.    Філософія історії Августина Аврелія.

16.    Тома Аквінський: симфонія розуму та віри.

17.    Передумови виникнення та своєрідність наукової картини світу.

18.    Передумови виникнення принципу «Бритви Оккама».

19.    Бог Р. Декарта, І. Ньютона і Б. Спінози.

20.    Особливості наукової програми Т. Гоббса.

21.    Соліпсизм Дж. Берклі.

22.    Б. Паскаль: особливості філософських поглядів.

23.    Роль дуалізму Р. Декарта у становленні механіцизму та заснуванні класичного природознавства.

24.    Особливості розвитку «Натуральної філософії» та її вплив на становлення наук про біології.

25.    Ідеали і норми класичної науки.

26.    Ідеали і норми некласичної науки.

27.    Ідеали і норми постнекласичної науки.

28.    Класичний детермінізм.

29.    Феномен класичної науки.

30.    Перша і Друга наукова революції.

31.    Охарактеризуйте основні наукові революції.

32.    Епістемологічні ідеї античності.

33.    Теоретичний рівень наукового пізнання: методи і форми.

34.    Співвідношення емпіризму та раціоналізму у філософії Нового часу.

35.    Особливості теорії пізнання І. Канта.

36.    Ф. Бекон – фундатор сучасної філософії. Філософське обґрунтування нової картини світу. Суперечка щодо методу наукового пізнання.

37.    Соціально-історичні передумови ідеології Просвітництва. Культ розуму.

38.    Концепція прогресу. Соціально-філософський проект Просвітництва.

39.    Категоричний імператив І. Канта.

40.    Філософія абсолютної ідеї Г. Гегеля.

41.    Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбурзької (Г. Коген, П. Наторп, Е. Кассірер) і Баденської (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) шкіл.

42.    Наукові революції як точки біфуркації у розвиткові знання.

43.    Нелінійність зростання знань.

44.    Диференціації та інтеграції наук, зв’язок дисциплінарних і проблемно-орієнтованих досліджень.

45.    Криза ідеалу ціннісно-нейтрального дослідження, проблема ідеологізованої (політизованої) науки.

46.    А. Шопенгауер і Ф. Ніцше як передвісники кризи європейського гуманістичного раціоналізму.

47.    Ситуація постмодерна, плюралізм сучасної філософської картини світу і пошуки нової світоглядної альтернативи.

48.    Позитивістська традиція у філософії.

49.    Основні етапи розвитку позитивізму.

50.    Філософія модерну і постмодерну. Розмивання традиційних світоглядних, ціннісних позицій. Критика «тоталітарної» науки. Відмова від проектів тотального перевлаштування світу.

51.    К. Поппер: проблема росту наукових знань.

52.    Теорія наукових революцій Т. Куна.

53.    Теорія як ідеал наукового пізнання.

54.    Т. Кун: історична динаміка наукових знань.

55.    Емпіричний рівень наукового пізнання: методи і форми.

56.    Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

57.    Співвідношення природничо-наукового і гуманітарного знання.

58.    Методологія науково-дослідницьких програм І. Лакатоса.

59.    Ст. Тулмін: еволюція матриці розуміння.

60.    Проблема росту наукового знання в філософії науки: концепції К. Поппера і Т. Куна.

61.    «Другий» позитивізм: основні ідеї та причини впливу серед природознавців.

62.    Конвенціоналізм А. Пуанкаре.

63.    Класична, некласична і постнекласична наука.

64.    Феномен протонаукових знань.

65.    Принцип «економії мислення» як основа теоретичної програми махізму.

66.    Основні теорії істини.

67.    Особливості методу, методики, методології.

68.    Філософські методи пізнання.

69.    Методи емпіричного пізнання.

70.    Методи теоретичного пізнання.

71.    Розуміння і пояснення.

72.    Основні критерії науковості.

73.    Моделювання як метод наукового пізнання. Метод математичної гіпотези.

74.    Системно-структурний метод.

75.    Гіпотеза як форма розвитку наукового знання.

76.    Експеримент, його види та функції в науковому пізнанні.

77.    Індукція як метод наукового пізнання.

78.    Дедукція як метод науки і його функції.

79.    Основні принципи філософської герменевтики.

80.    Концепція сталого розвитку світу.

81.    Критерії демаркації науки та не науки.

82.    Основні функції філософії науки. Зміст критичної функції.

83.    Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку науки.

84.    Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку філософії науки.

85.    Екологічна етика, глобальні проблеми людства.

86.    Історичні різновиди наукової комунікації.

87.    Наукова революція нового часу. Ідеали і норми класичної науки.

88.    Проблема демаркації наукового й ненаукового знання в діахронному і синхронному аспектах.

89.    Роль науки в сучасному суспільстві.

90.    Синергетика як наукова перспектива ХХІ століття.

91.    Основні типи наукової раціональності.

92.    Постнекласичний тип наукової раціональності.

93.    Фальсифікація як критерій науковості (К. Поппер).

94.    О. Конт: три стадії розвитку прогресу людського розуму.

95.    Вчення про ноосферу В. Вернадського.

96.    Верифікація знання в неопозитивізмі.

97.    Етика науки і відповідальність вченого.

98.    Еволюція уявлень про детермінізм.

99.    Науково-технічний прогрес і його філософські оцінки.

100.Наукова теорія, наукова картина світу і науково-дослідницька програма як форми наукового знання.

101.Техніка як соціокультурний феномен.

102.Предмет і об’єкт науки.

103.Класифікація наук.

104.Суперечності становлення та особливості мови науки.

105.Сучасна наукова картина світу і її особливості.

106.Сутність понять «верифікація» і «фальсифікація».

107.Концепції постлюдського майбутнього. Біоетика і трансгуманізм як світоглядні альтернативи.

108.Наукові революції: типи і значення.

109.Проблема державного регулювання науки. Діахронний і синхронний вимір.

110.Трансформації об’єкта й ідеалу об’єктивності. Проблема подолання розриву об’єкта і суб’єкта пізнання.

111.   Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність ученого.

112.Наука, псевдонаука, паранаука.

113.Проблема об’єктивності істини. Агностицизм, скептицизм, релятивізм.

114.Кореспондентська теорія істини та її недоліки.

115.Філософія Дж. Лока

116.Плюралістична метафізика Ґ. Ляйбніца.

117.Скептицизм Д. Г’юма.

118.Філософія французького Просвітництва.

119.Філософія німецького Просвітництва.

120.Сцієнтизм та антисцієнтизм.

121.Соціальні цінності і норми наукового етосу.

122.Техніка як об’єкт філософської рефлексії. Історична еволюція поняття техніки і його сучасні інтерпретації.

123.Віртуальна реальність як соціокультурний феномен інформаційного суспільства.

124.Комп’ютерна революція в соціальному контексті.

125.Глобалізація як процес формування нового світопорядку. Вплив глобалізації на розвиток науки та суспільства.

126.Криза ідеалу цінносно-нейтрального наукового дослідження.

127.Криза елементаристських програм у науці XX ст. та становлення сучасної концепції холізму.

128.Основні типи наукової раціональності.

129.Аналіз мовних форм знання у неопозитивізмі.

130.Історизація філософії науки в межах постпозитивізму.

131.Структуралізм і постструктуралізм як методологія сучасного соціогуманітарного знання.

132.Моральний вибір і моральна відповідальність.

133.Ціннісні орієнтації вченого.

134.Специфіка та види екологічних криз.

135.Ключові ідеї Л. Вітгенштайна.

136.Г. Ріккерт: науки про природу і науки про культуру.

137.Швейцер А.: етика благоговіння перед життям.

138.Конвенціональна теорія істини.

139.Кореспондентська теорія істини.

140.Прагматична теорія істини.

141.Когерентна теорія істини.

142.Розкрийте основні типи екологічної свідомості.

143.Поняття глобалізації. Глобалізація і глокалізація.

144.Істина у гносеологічному й онтологічному розумінні.

145.Знання, гадка, вірування.

146.Б. Рассел: теорія дескрипції.

147.Критичний раціоналізм К. Поппера. принцип фаллібілізму.

148.Концепція «мовної гри» Л. Вітгінштайна.

149.Ситуація постмодерна, плюралізм сучасної філософської картини світу і пошуки нової світоглядної альтернативи.

150.Соціологія науки і еволюційна епістемологія (Ст. Тулмін).

151.Проблема реальності у постнекласичній науці.