Питання для підготовки до модульної роботи

Модуль 1.

1.         Розкрийте систему екологічного та санітарно-гігієнічного нормування в Україні. Які принципи лежать в їх основі та в чому полягає їх відмінність?

2.         Охарактеризуйте основні екологічні нормативи якості довкілля (ГДН, ГДК, ГДР). Наведіть приклади їх застосування для різних об’єктів навколишнього середовища.

3.         Поясніть принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті. Які міграційні показники використовують при встановленні ГДК у ґрунтах і чому вони важливі?

4.         Опишіть підходи до оцінки ступеня забруднення ґрунтів важкими металами та пестицидами. Як за цими показниками визначають екологічний стан ґрунтів?

5.         Розкрийте систему нормування якості води. Які показники враховують при встановленні ГДК речовин у воді та як визначається клас небезпеки хімічних речовин?

6.         Поясніть особливості нормування вмісту шкідливих речовин у атмосферному повітрі та продуктах харчування. Які нормативи застосовуються для населення і виробничих умов, та які ризики вони покликані мінімізувати?

7.         Розкрийте сутність технологічного циклу екоаналітичного контролю забруднення навколишнього середовища та охарактеризуйте основні процедури і операції, що входять до його складу.

8.         Опишіть етапи формування інформаційної моделі підконтрольного об’єкта в системі екоаналітичного контролю та поясніть її значення для оцінки і прогнозування стану довкілля.

9.         Проаналізуйте основні вимоги до результатів екоаналітичних вимірювань, зокрема щодо похибок, єдності вимірювань та юридичної сили отриманих даних.

10.     Охарактеризуйте вимоги до засобів вимірювань, що застосовуються в екоаналітичному контролі, та поясніть їх значення для забезпечення достовірності і відтворюваності результатів.

11.     Поясніть роль випробувального, допоміжного обладнання та засобів метрологічного забезпечення в екоаналітичному контролі, навівши приклади їх використання.

12.     Розкрийте вимоги до пробовідбору та методик виконання вимірювань у сфері екоаналітичного контролю і обґрунтуйте їх значення для забезпечення репрезентативності та надійності результатів.

13.     Поясніть поняття фізичної величини та її якісну і кількісну сторони. Яке значення має правильний вибір одиниці фізичної величини для результатів вимірювання?

14.     Охарактеризуйте Міжнародну систему одиниць СІ. У чому полягає відмінність між основними, похідними, додатковими та позасистемними одиницями фізичних величин?

15.     Розкрийте сутність еталонів фізичних величин та їх роль у метрології. Наведіть класифікацію еталонів за точністю і службовим призначенням та поясніть їх взаємозв’язок у перевірочній схемі.

16.     Дайте визначення вимірювання та охарактеризуйте основні види вимірювань. У чому полягає різниця між прямими, непрямими, сукупними та сумісними вимірюваннями?

17.     Поясніть класифікацію засобів екоаналітичних вимірювань. Які критерії використовують для їх поділу та як вибір засобу впливає на достовірність результатів?

18.     Розкрийте поняття похибки вимірювання та її значення в процесі вимірювань. Охарактеризуйте основні види похибок за джерелом виникнення, умовами проведення та способом вираження.

19.     Поясніть особливості екологічних досліджень стану довкілля. Як структура та агрегатний стан різних середовищ (атмосфери, гідросфери, літосфери) впливають на вибір методів їх дослідження?

20.     Охарактеризуйте роль якісного аналізу в екологічному моніторингу. Які хімічні та фізичні методи застосовують для якісного виявлення речовин і на яких візуальних або фізичних ефектах вони ґрунтуються?

21.     Розкрийте сутність основних методів розділення та концентрування речовин, що застосовуються перед аналізом (маскування йонів, осадження, екстракція, адсорбція). У яких випадках доцільно застосовувати кожен із них?

22.     Поясніть принцип дії та аналітичні можливості хроматографічних методів. У чому полягають відмінності між адсорбційною, розподільною та йонообмінною хроматографією?

23.     Охарактеризуйте основні види екстракції, що використовуються в аналітичній хімії. Які фактори визначають ефективність твердо-рідинної та рідина–рідина екстракції?

24.     Розкрийте основні метрологічні характеристики методик аналізу. Як збіжність, відтворюваність, правильність, точність, чутливість і межа виявлення впливають на достовірність результатів екологічних досліджень?

25.     Охарактеризуйте хімічні методи аналізу. У чому полягає принципова відмінність між титриметричним і гравіметричним методами, їх переваги, обмеження та сфери застосування?

26.     Поясніть сутність титриметричного аналізу. Які вимоги висуваються до реакцій титрування, реагентів і способів визначення точки еквівалентності?

27.     Розкрийте принципи фізико-хімічних методів аналізу. Як класифікують ці методи та які фізичні величини використовують для кількісного визначення речовин?

28.     Поясніть основи фотометричних методів аналізу. У чому полягає різниця між колориметрією, фотоколориметрією та спектрофотометрією, і які вимоги висуваються до розчинів і приладів?

29.     Охарактеризуйте електрохімічні методи аналізу. На яких електрохімічних явищах вони ґрунтуються та які методи (потенціометрія, кондуктометрія, вольтамперометрія тощо) застосовують для визначення концентрації речовин?

30.     Дайте загальну характеристику фізичних методів аналізу. Розкрийте принципи спектрального, радіометричного, рентгеноспектрального, люмінесцентного аналізу та мікроскопії, вказавши їх аналітичні можливості й сфери застосування.

31.     Охарактеризуйте етапи розвитку автоматизованих систем контролю стану довкілля. Яку роль у цьому процесі відіграли метеорологічні станції, радіотелеметрія, супутникові та комп’ютерні технології?

32.     Поясніть призначення та класифікацію автоматизованих систем контролю забруднення атмосферного повітря. У чому полягають особливості промислових, міських, регіональних, загальнодержавних і глобальних систем?