Лекція 9. Еколейбли

1. Мета та умови присвоєння Європейської екологічної позначки (еколейблу).

2. Особливості екологічного маркування у європейських країнах.

1. Мета та умови присвоєння Європейської екологічної позначки (еколейблу).

Європейська екологічна позначка (Еколейбл), заснована Регламентом Ради (ЄС) від 23 березня 1992 року, може застосовуватися у всіх країнах Європейського Союзу та у Швейцарії після переговорів та схвалення ряду технічних характеристик (проголосовано кваліфікованою більшістю представників держав-членів та опубліковано в OJEC).

Еколейбл має на меті: "сприяти розробці, виробництву, маркетингу та використанню продуктів з меншим впливом на навколишнє середовище протягом всього їх життєвого циклу" та "краще інформувати споживачів про вплив продукції на навколишнє середовище, не погіршуючи безпеку продуктів або працівників, або суттєво впливаючи на якості, які роблять продукт придатним для використання".

Еколейбл заснований на "глобальному підході", системному, який передбачає аналіз життєвого циклу (АЖЦ) продукту, його виготовлення (вибір сировини включно) до його утилізації чи переробки через його розподіл та споживання і використання. Таким чином, кожен вид продукції повинен відповідати списку чітких норм, які враховують весь життєвий цикл продукту (сировина, розподіл, споживання та переробка). На прохання держав-членів Європейська екомарка виключена зі сфери її застосування: агропродовольчі товари, напої та фармацевтичні препарати.

На даний момент існує 53 категорії продуктів та послуг, які можуть бути екологічно позначені.

Еколейбли туристичних послуг:

• Місця проживання туристів: готелі, мотелі, квартири-готелі, пансіонати, будинки відпочинку, гуртожитки, гірські будинки, гостьові будинки, орендовані будівлі.
• Кемпінги.
• Відвідувані місця.

Для кожної категорії товарів визначаються специфічні екологічні критерії, "впроваджені критеріями, визначеними Комітетом з екологічного маркування Європейського Союзу".

"Критерії екологічної безпеки та відповідні вимоги щодо оцінки та перевірки" переглядаються "у зручний час до кінця дії строку критеріїв, встановлених для категорії відповідних продуктів", зокрема для врахування будь-яких нових наукових даних та ринкових змін (нові матеріали, нові вистави тощо).

Наприклад, екологічна таблиця для "твердих підлогових покриттів" (під кодовим номером "021") - це плитка або настили з натурального каменю, теракоти, кераміки, бетону або "агломерованих каменів", що використовуються в приміщеннях або зовні без особливої структурної функції, був переглянутий у 2009 році (але з перехідним періодом, що дозволяє виробникам зберігати мітку, доки вони не враховуватимуть нові критерії), а нові критерії замінять рішення Рішення 2002 / 272 / ЄС. Мітка може бути нанесена на настінні покриття, якщо вони виробляються за таким же виробничим зразком та з аналогічних матеріалів.

У наведеному випадку "твердих поверхонь" (підлог та стін) рішення передбачає наступні критерії:

• менший вплив на середовища існування та їх ресурси;
• зниження енергоспоживання;
• зменшення викидів токсичних або забруднюючих речовин;
• зменшення використання небезпечних речовин (у матеріалах та готових продуктах);
• безпека та відсутність ризику для здоров'я в межах життєвого середовища;
• поширення інформації, що дозволяє споживачеві ефективно використовувати продукт та зменшити його загальний вплив на навколишнє середовище.

Для кожного з цих критеріїв повинні бути зазначені та гарантовані вимоги щодо оцінки та перевірки з відповідними методами випробувань та, якщо це можливо, виконуваними належним чином акредитованими лабораторіями або відповідними загальним вимогам EN ISO 17025.

На початку 2006 року вже були позначені наступні вироби: лампи, електричні трубки, пральні машини, посудомийні машини, холодильники, морозильники, ксерокопіювальний папір, паперові рушники, туалетний папір, кухонний папір, підлогове покриття, матраци, фарби та лаки для інтер'єру, взуття, персональні комп'ютери, текстильні вироби, мийні засоби.

2. Особливості екологічного маркування у європейських країнах.

Текстиль:

Стандарт Global Organic Textile Standard, створений у 2006 році, належить Міжнародній асоціації виробників натурального текстилю (IVN). Знак прийнятий для сертифікації виробів з органічної бавовни та має два рівня: «Organic» (текстиль з 95% сертифікованих органічних волокон) та «Made with X% organic» (не менше 70% сертифікованих органічних волокон). GOTS зустрічається практично на всіх тканих виробах – від одягу до ватних дисків.

Система сертифікації Oeko-Tex Standard 100 – це 17 дослідницьких інститутів у 40 країнах світу, це 51 тисяча сертифікатів, виданих 6500 компаніям з 1992 року. Організація створила маркування і для тканин: знак «Довіра текстилю» позначає полотна, що не містять важких металів, токсичних барвників, формальдегідів, загалом речовин, що можуть шкодити здоров’ю.

Наступним є британський знак Carbon Reduction. Маркування свідчить, що позначена ним річ пройшла вимірювання на вуглеводний слід. Незалежний інститут Carbon Trust, який займається даною сертифікацією, оцінює кількість вуглеводу, що викидається під час виробництва і транспортування продукту – це і є вуглеводний слід. Крім того виробник бере на себе обов’язок протягом двох років зменшити цей показник. Через два роки після першого вимірювання Carbon Trust повторює дослідження і або подовжує термін дії знака, або знімає його.

Шведська спілка охорони природи (SSNC) маркує крім текстилю також побутову хімію, косметику та папір знаком «Екологічний вибір». Він означає, що жоден процес, пов’язаний зі створенням чи переробкою продукту, не забруднює довкілля.

Одяг та косметика:

«Блакитний янгол» – крім назви культового фільму з Марлен Дітріх це ще і назва німецького екологічного сертифікату. Це один із найперших еко-знаків – він впроваджений у 1978 році. Речі, позначені «Блакитним янголом», створені з відновлюваної сировини, не мають у складі формальдегіду та розчинників, вироблені з мінімальною шкодою для довкілля.

У 2001 році для ЄС був розроблений «Еколейбл» – доволі суперечливе маркування. Воно не означає, що у продуктах відсутні тваринні компоненти, «Еколейбл» може ставитись на виробах з небезпечними речовинами. Проте знак переконує споживача, що виріб був виготовлений з мінімальним збитком для довкілля при виконанні екологічних норм ЄС.

З озоновими дірами та викидами хлорофторовуглеводів бореться знак «Ozone Friendly». Побачивши маркування з таким написом і зображенням земної кулі, можна бути певним, що виріб (а це, зазвичай, аерозолі, лаки для волосся, освіжувачі повітря) не руйнує озонового шару Землі.

На бельгійській косметиці та побутовій хімії зустрічається «Ecogarantie» – сертифікат, який підтверджує використання у товарах тільки органічних продуктів – без нафтохімічних компонентів та ГМО. Крім того «Ecogarantie» можуть отримати тільки ті компанії, які відмовляються від тестування товарів на тваринах та редукують негативний вплив на довкілля.

Міжнародні знаки, які дружні до тварин:

Існує багато міжнародних знаків, які забезпечують етичне ставлення до тварин. Більшість одразу згадає маркування «Animal Friendly» та «Not tested on animals» – позначки організації Cruelty Free International. Надається така сертифікація продуктам, що уникають жорстокого ставлення до тварин та використання їх для тестування виробів.

Міжнародний знак «Vegan» позначає товари без компонентів тваринного походження. Творці маркування – веганська благодійна спільнота Vegan Society, що з 1944 року протистоїть проблемам жорстокого поводження з тваринами. Якщо на упаковці товару розміщений знак «Vegan», це значить, що продукт не містить ГМО і тваринних продуктів (включаючи мед та молоко).

Вторинна переробка:

Ресайклінг – це можливість повернути готовий виріб до стану первинної сировини. Сьогодні міжнародні організації створюють маркування для позначення продуктів, які можна вторинно переробити. Швеція, Фінляндія, Ісландія та Норвегія послуговуються «Скандинавським лебедем» («Nordic Swan») – сертифікатом, який отримують упаковки товарів, придатні до ресайклінгу або зроблені з вторинної сировини.

На території Європейського Союзу прийнятий знак «Стрічка Мебіуса». Він показує, що продукт або вироблений з переробленої сировини (Recycled), або може бути перероблений (Recyclable). Недолік «Стрічки Мебіуса» - жодна організація не відповідає за маркування, тож компанії часто проставляють цей знак для створення позитивного враження від продукту.

Насправді якісним сертифікатом є німецька «Зелена точка» - знак, узаконений у 1997 році директивою Європейського Союзу. Маркування повідомляє, що в майбутньому виріб можна переробити. Проте діє «Зелена точка» тільки в країнах, в яких на державному рівні проводиться сортування сміття. Україна, на жаль, в цей перелік не входить.

На пластикових упаковках нерідко можна знайти трикутник зі стрілками та абревіатурою. Таке маркування позначає циркуляцію сировини: виготовлення товару – утилізація – створення нового з переробленої сировини і так далі. Всередині трикутника проставляється цифра від 1 до 7 або букви, що позначають матеріал, з якого створений товар. За допомогою цифр споживач сортує використаний виріб до тих чи інших видів відходів.

Термін Cradle to Cradle (від колиски до колиски) у 1970 році запропонував архітектор Уолтер Стахель. Компанія McDonough Braungart Design Chemistry зареєструвала назву та створила у 2012 році Інноваційний інститут продуктів Cradle to Cradle для сертифікації екобезпечних виробів. Позначені маркуванням товари створені в етичних для працівників умовах, з раціональним використанням води та альтернативним енергозабезпеченням, а також придатні для вторинної переробки.

Умови праці:

У 1990 році Міжнародна асоціація виробників натурального текстилю (IVN) створила знаки Naturtextil Best та NATURLEDER IVN. Якщо ви бачите на виробах такі знаки, це означає, що при виготовленні тканин не використовувались пестициди та небезпечні хімікати. Маркування підтверджує гідні соціальні умови робітників текстильних фабрик.

Знак WOM на товарах означає, що річ була виготовлена з використанням жіночої праці, а також з категоричною забороною працювати дітям.

FLO International – організація, що займається видачею різних стандартів, в тому числі і маркування Fairtrade. Щоб отримати International Fairtrade Certification компанії мають надати працівникам етичні умови праці: гарантії безпеки на робочому місці, обмежений робочий день та справедливу заробітну плату. Знак Fairtrade забороняє використання рабської та дитячої праці, а також забезпечує захист довкілля.