ЛР 1. Розроблення програми, складання схем агрохімічних досліджень ґрунтового вкриття. Методи відбору ґрунтових зразків.
Лабораторна робота №1.
Завдання: Навчитись правильно відбирати зразки ґрунту та належно їх підготувати до проведення лабораторного агрохімічного аналізу. Ознайомитися з правилами відбору залежно від типу насаджень і мети обстеження.
Теоретичне обґрунтування. Для раціонального застосування добрив необхідно знати вміст доступних форм азоту, фосфору, калію та інших елементів у ґрунті. Агрохімічне обстеження ґрунтів у межах окремого господарства, району, області, держави здійснюється з метою контролю їх родючості.
Відбір зразків ґрунту - дуже важливий момент в агрохімічних дослідженнях. Якщо зразки відібрані неправильно, результати аналізів, навіть за найточніших лабораторних аналізів, не відображатимуть реальних показників ґрунту.
Методика відбору зразків ґрунту залежить від мети проведення агрохімічних досліджень. Зразок ґрунту повинен відображати середній стан об'єкта, який вивчається. Точність агрохімічного обстеження сільськогосподарських земель значною мірою залежить від площі елементарної ділянки та кількості відібраних із неї точених (індивідуальних) проб, з яких складається репрезентативний змішаний (об’єднаний) зразок ґрунту для агрохімічного аналізу.
Елементарна ділянка – це найменша площа, яку можна охарактеризувати однією об’єднаною пробою ґрунту. На розмір елементарної ділянки окрім строкатості ґрунтового покриву, рельєфу території, ступеня еродованості ґрунтів, видів культури тощо, впливає також рівень застосування мінеральних добрив, особливо фосфорних.
Згідно державного стандарту України для здійснення суцільного агрохімічного обстеження орних земель рекомендовані наступні площі елементарних ділянок (табл. 1).
Таблиця 1. Максимально допустимі площі елементарних ділянок залежно від зони, ґрунту і норми щорічного внесення фосфорних добрив
|
№ |
Зона, основні типи ґрунтів |
Максимально допустимі площі елементарних ділянок, га |
||
|
Норма щорічного внесення фосфорних добрив (кг.д.р. на |
||||
|
< 60 |
60 – 90 |
> 90 |
||
|
1 |
Полісся. Дерново-підзолисті ґрунти |
8 |
5 |
3 |
|
2 |
Лісостеп. Темно-сірі лісові ґрунти, чорноземи типові, вилуговані, опідзолені |
25 |
15 |
10 |
|
3 |
Степ. Чорноземи звичайні, південні та каштанові ґрунти |
40 |
25 |
10 |
В овочевих сівозмінах з площею полів до
При розбивці полів на елементарні ділянки їх форма повинна наближатись до прямокутника з співвідношенням сторін не більше 1:2, однак часто допускається квадратна і ромбічна форми.
Картографічною основною для відбору проб є план землекористування господарств з нанесеними на них елементами внутрішньогосподарського землевпорядкування. Сітку елементарних ділянок встановленого розміру наносять на план картографічної основи після рекогносцировочного огляду полів.
В межах кожної елементарної ділянки прокладають маршрутний хід (рис. 1), по якому відбирають елементарну пробу. На нееродованих ґрунтах маршрутний хід прокладають посередині елементарної ділянки вздовж її довгої сторони. На еродованих ґрунтових відмінах, що розташовані на схилах довжиною більше
Рис. 1. Схеми прокладення маршрутних ходів:
а) не еродовані ґрунти; б) еродовані ґрунти, довжина схилу
Хід роботи.
Після розбивки території на елементарні ділянки приступають до відбору ґрунтових проб. Відбір ґрунтових зразків дозволяється проводити упродовж всього вегетаційного періоду. Однак на полях, де норма внесення кожного виду мінеральних добрив перевищувала 90 кг/га діючої речовини, проби ґрунту можна відбирати не раніше ніж через 2 місяці після внесення добрив.
У межах кожної елементарної ділянки індивідуальні проби відбирають в точках, розташованих на маршрутній лінії через рівні інтервали. При цьому не допускається відбір зразків ґрунту поблизу доріг, куп і складів добрив і меліорантів, із дна розвальних борозен, на ділянках, що різко відрізняються за станом рослин.
Глибина відбору індивідуальних проб на орних землях визначається потужністю орного шару та глибиною розповсюдження кореневої системи (для зернових культур 0-
Об’єднана проба ґрунту складається з 20-30 точечних проб, відібраних з елементарної ділянки. Її маса повинна бути в межах 300-
Готується пакет з етикеткою, куди переносять змішаний зразок (об’єднану пробу), і направляють на аналіз в лабораторію. Етикетка повинна нести чітку інформацію: назву господарства, район, область, тип ґрунту, номер поля, дату відбору зразка, глибину відбору, прізвище виконавця. Якщо відбір проводиться з GPS-прив’язкою точок, на етикетці вказуються номери точок відбору і їхні координати.
На загальну кількість відібраних зразків складають супровідну відомість за нижче наведеною формою, яка прикладається до проб ґрунту, які відправляють на аналіз.
|
Супровідна відомість відбору ґрунтових проб Ґрунтові проби в кількості _______ штук, відібрані _______________________________________________ (назва господарства) в період з ____________________ по ______________________ р. відповідальним працівником ______________________________. (ПІБ) Дата відправлення проб на аналіз _________________________ р.
Підпис виконавця _________________________________________________. |
Для відбору зразків ґрунту використовують бури різної конструкції (рис. 2).
1 2 3 4
Рис. 2. Бури для відбору проб ґрунту
1. Качинського; 2. Ізмаїльського; 3 – Некрасова, 4 – БН25-15
В агрохімічному аналізі розрізняють три види проб: попередню, середню (лабораторну) й аналітичну.
Умови відбирання зразків повинні бути однаковими в усіх варіантах. Кожен зразок зберігається в коробці або мішечку, які повинні мати чітко заповнену етикетку.
Середню пробу готують з попереднього зразка. Для цього пробу добре змішують і відбирають квадратуванням або в окремих місцях середню пробу. Краще це робити, розстеливши ґрунт тонким шаром на склі або фанері.
Для підготовки до хімічного аналізу зразки середньої проби ґрунту розкладають на чистій підкладці тонким шаром і висушують при кімнатній температурі або при нагріванні до 50–60 °С до крихкого стану.
Великі грудки ґрунту спочатку розбивають молотком, попередньо загорнувши їх у цупкий папір або тканину. Потім розтирають зразки ґрунту на дрібний порошок у металічних, фарфорових або агатових ступках товкачиком або за допомогою спеціальних лабораторних млинків. Для спеціальних аналізів (наприклад, гумусу в ґрунті) зразки розтирають в агатових ступках.
Ступінь подрібнення повітряно–сухого матеріалу має бути таким, щоб ґрунт проходив крізь сито з отворами діаметром 1 мм. Маса середньої проби ґрунту становить від
При відбиранні наважок пробу ще раз ретельно перемішують, щоб виключити можливість розшарування часточок за розмірами та масою.
Аналітичну пробу відбирають із повітряно-сухої середньої проби. Роблять це так: подрібнений ґрунт розподіляють тонким рівномірним шаром па пергаментному папері у вигляді квадрата, який діагоналями поділяють на 4 трикутники (рис. 4), з двох протилежних трикутників ґрунт відкидають. Залишок старанно перемішують і знову рівномірно розподіляють на папері; операцію повторюють доти, поки на пергаментному папері залишиться стільки ґрунту, скільки потрібно для аналітичної проби.
Питання для самоконтролю
- Важливість відбору зразків ґрунту.
- Від чого залежить методика відбору зразків?
- На яку глибину відбирають зразки ґрунту?
- Що таке змішаний зразок ґрунту?
- Які бури служать для відбору зразків?
- Як етикують зразок?
- Від чого залежить розміщення точок відбирання індивідуальних проб?
- Як відбирають зразки ґрунту для вивчення динаміки поживних речовин ґрунту?
- Як готують ґрунт до проведення аналізу?
- В скількох екземплярах відбирають зразки ґрунту?
Завдання: скласти маршрут відбору зразків ґрунту. Поле обрати самостійно (може бути поле господарства, де працюють батьки тощо) або ж отримати завдання у викладача. Маршрут відбору зобразити графічно.
|
Повнота виконання |
Кількість балів |
|
Самостійне |
5 |
|
Самостійне |
8 |
|
Самостійне |
10 |
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання