ЛР 6. Побудова агрохімічних картограм ґрунтового покриву
Завдання: перед виконанням ознайомитись з інформаційною частиною.
Користуючись даними бази даних, розрахувати норму добрив під запланований урожаю культури згідно індивідуального завдання (культуру і запланований урожай можна обрати самостійно, для конкретного господарства, або ж отримати завдання у викладача).
Розрахунок провести одним із наведених методів.
Хід розрахунків.
- Метод нормативної окупності
Цей метод враховує бал бонітету ґрунту:
,
Нм – норма мінеральних добрив, ц д.р./га;
Оо – окупність органічних добрив, ц/т;
Ом - окупність мінеральних добрив, ц/кг д.р.
За цією формулою розраховується норма діючої речовини в сумі – азоту, фосфору й калію. Наприклад, вона склала 1 ц д.р.
Наступним етапом є розподіл цієї норми між азотними, фосфорними і калійними добривами. Для цього враховуємо рекомендоване для культури співвідношення між елементами N:Р:К.
Наприклад, таким співвідношенням є 1:1,5:1. У сумі коефіцієнти складають 3,5. Визначимо, скільки діючої речовини NРК припадає на одиницю від вказаної суми: 1:3,5=0,27. Розподіляємо норму діючої речовини між добривами: N30Р40 К30.
- Метод визначення за нормативами затрат
Нормативом затрат називають кількість кілограмів діючої речовини, яку треба витратити для отримання 1 т високоякісного врожаю чи для отримання 1 т його приросту. Нормативи встановлюють за результатами короткотривалих і довготривалих польових досліджень. Їхні показники непостійні, так як змінюються зі зміною ефективної родючості ґрунту. Нормативи коригуються, як правило, за результатами агрохімічних обстежень ґрунтів.
3. Балансовий метод розрахунку
В основі цього методу лежить закон повернення поживної речовини в ґрунт, згідно якого кількість елемента, яка виноситься врожаєм, повинна перекриватися такою ж кількістю внесеного елемента. При цьому враховується, що рослини використовують не повністю елементи живлення з ґрунту та добрив, тому вводяться відповідні коефіцієнти використання.
На основі формули розрахунку дійсно можливої врожайності за ґрунтовою родючістю розраховуємо необхідну норму добрив:
,
де Не –норма діючої речовини добрив, кг/га;
Упр – програмований рівень врожаю, ц/га;
Кзап – коефіцієнт перерахунку вмісту елемента живлення на запас;
Кгр – коефіцієнт використання елемента з ґрунту, %;
Кд – коефіцієнт використання елемента з добрив, %.
Запас елементів у ґрунті розраховується за формулою:
Зап.ел. = Ге х h x d,
де Зап.ел – запас елемента, кг/га;
Ге – вміст елемента в ґрунті, мг/100г;
h – шар ґрунту, в якому визначається запас, см;
d – щільність шару ґрунту, г/см3.
Звідси, коефіцієнт перерахунку вмісту елемента (мг/100г) на запас (кг/га) буде складати:
Кзап = h x d
Якщо передбачається внесення органічних добрив, або вони вже внесені, формула розширюється:
,
де Но – норма органічних добрив, т/га;
Со – вміст елемента в органічному добриві, кг/т;
Ко - коефіцієнт використання елемента з органічних добрив, % (табл.1).
Приклад. Проведемо повний детальний розрахунок необхідної кількості добрив балансовим методом. Культура зернова, неконкретизована. Вміст у ґрунті рухомих форм елементів живлення, мг/100г: N – 10,53, Р2О5 – 4,3, К2О – 8,7. Розраховуємо запас їх у орному шарі ґрунту (0-20 см), щільність якого 1,13 г/см3:
N =10,53 ·20·1,13=238 кг/га;
Р2О5 =4,3·20·1,13=97,2 кг/га;
К2О =8,7 ·20·1,13=197 кг/га;
Коефіцієнти використання поживних речовин із ґрунту: N – 24%, Р2О5 – 7,6, К2О – 17%. Розраховуємо кількість елементів, яка буде використана з ґрунту:
N – 57,1 кг/га; Р2О5 – 7,4 кг/га; К2О – 33,5 кг/га.
Винос елементів живлення врожаєм складає: N – 2,7 кг/ц, Р2О5 – 1,1кг/ц, К2О – 1,6 кг/ц. Урожайність основної продукції, враховуючи винос і кількість елементів у ґрунті, яка може бути використаною, становитиме:
N = 57,1 : 2,7 = 21,1 ц/га;
Р2О5 = 7,4 :1,1 = 6,7 ц/га;
К2О =33,5 : 1,6 = 21,0 ц/га.
Програмована врожайність – 70 ц/га. Отже, природна родючість ґрунту не забезпечує таку врожайність за жодним із елементів. Розрахуємо норму добрив, яку необхідно внести для досягнення запрограмованого врожаю.
Відомо, що під попередник було внесено підстилковий гній у дозі 40 т/га. Враховуючи, що в 1 т такого гною міститься 5 кг N, 2,5 - Р2О5, 6кг - К2О, з 40 т в ґрунт внесено: 200 кг/га N, 100 - Р2О5 , 240 кг/га К2О. За коефіцієнтом використання елементів живлення з гною в другий рік розраховуємо, скільки рослини використають елементів за рахунок післядії гною:
N = 200 ·0,2 =40 кг/га;
Р2О5 = 100 · 0,15 = 15 кг/га;
К2О = 240 · 0,2 = 48 кг/га.
Урожайність основної продукції за рахунок післядії органічного добрива складе:
N = 40 : 2,7 = 14,8 ц/га;
Р2О5 = 15 :1,1 = 13,6 ц/га;
К2О =48 : 1,6 = 30,0 ц/га.
Розрахуємо врожайність, яку необхідно отримати за рахунок внесення мінеральних добрив:
N = 70-(21,1+14,8)=34,1 ц/га;
Р2О5 = 70-(6,7+13,6) = 49,7 ц/га;
К2О =70-(21,0+30,0) = 19,0 ц/га.
Враховуючи винос, визначаємо необхідну кількість елементів живлення з мінеральними добривами:
N = 34,1 ·2,7 =92,1 кг/га;
Р2О5 = 49,7 ·1,1 = 54,7 кг/га;
К2О = 19,0 ·1,6 = 30,4 кг/га.
Враховуючи коефіцієнти використання елементів живлення з добрив, розраховуємо норми останніх у діючій речовині:
N = 92,1 : 0,80 = 115 кг/га;
Р2О5 = 54,7 : 0,40 = 137 кг/га;
К2О =30,4 : 0,60 = 50,1 кг/га.
Завершальним етапом є розподіл визначеної норми добрив за строками внесення і розрахунок фізичної маси добрив.
Звичайно, такий розрахунок тривалий, але він дозволяє детально врахувати внесок кожного ресурсу елементів живлення у майбутній врожай.
|
Повнота виконання |
Кількість балів |
|
Самостійне |
8 |
|
ССамостійне |
10 |
|
Самостійне |
15 |
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання