Практична робота 1.4. «Формування та оцінка вартості основних засобів»
Види вартості основних засобів:
- первісна;
- залишкова;
- відновна;
- залишкова відновна (переоцінена);
- ліквідаційна;
- справедлива.
Таблиця 1. Формування вартості основних засобів
|
Від стану основних засобів |
Від часу оцінки |
|
|
Первісна |
Відновна |
|
|
Повна |
Первісна (Вперв) |
Відновна (Вперв - К), де К – коефіцієнт переоцінки |
|
Залишкова |
Залишкова (Вперв - А), де А – сума амортизаційних відрахувань за фактичний строк експлуатації основних засобів |
Залишкова відновна (Вперв - А)К |
На момент створення підприємства оцінка його основних засобів проводиться за первісною вартістю.
Первісна вартість – це вартість, за якою основні засоби зараховуються на баланс підприємства в момент їх придбання.
Первісна вартість є незмінною за будь-яких ринкових обставин, а залишається у фінансовій звітності постійною протягом усього строку корисного використання активу, доки не здійснюється переоцінка.
На основі величини первісної вартості визначається вартість основних засобів, яка підлягає амортизації.
Для придбаних за гроші основних засобів повна первісна вартість складається з наступних елементів:
- суми, сплачені постачальникам активів;
- витрати на доставку об’єктів основних засобів;
- вартість будівельно-монтажних робіт;
- витрати на монтаж об’єктів основних засобів;
- ввізне мито;
- витрати на страхування ризиків доставки об’єктів основних засобів;
- інших витрат, пов’язаних з доведенням об’єктів основних засобів до стану, придатного до використання.
Для окремого об'єкта первісну вартість (Вперв) визначають за формулою
Вперв = Воб+ Вмр +Втр +Він., (1)
де Воб - вартість придбаного обладнання;
Вмр - вартість монтажних робіт;
Втр - витрати на транспортування;
Він - інші витрати.
Ò Первісна вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.
Первісна вартість основних засобів, отриманих організацією безоплатно, визнається їх ринкова вартість на дату оприбуткування.
Первісна вартість основних засобів, придбаних в обмін на інше майно, відмінне від грошових коштів, визнається вартістю обмінюваного майна, за якою воно було відображено в бухгалтерському балансі.
При переведенні основних засобів із оборотних активів, товарів, готової продукції їх первісна вартість визначається їх собівартістю.
Первісна вартість через деякий час перестає відображати дійсну цінність основних засобів внаслідок їх спрацювання. Вирішенням проблеми є оцінка основних засобів за залишковою вартістю
Залишкова вартість – вартість основних засобів з урахуванням ступеня їх спрацювання на певний момент часу.
Визначається як різниця між повною первісною вартістю і нарахованим за фактичний період експлуатації основних засобів зносом (сумою амортизаційних відрахувань).
Відновна (переоцінена) вартість – це вартість відтворення об’єкта основних засобів у сучасних умовах. Виникає після переоцінки первісної вартості і вказує на суму коштів, необхідних для повної заміни об’єкта основних засобів.
Для визначення відновної вартості основних засобів проводять їх переоцінку шляхом індексації або прямого перерахунку за документально підтвердженим ринковими цінами.
Після здійснення переоцінки основних засобів відновна вартість є базою для нарахування амортизації.
Залишкова (переоцінена) вартість – це вартість, яка визначається шляхом переоцінки первісної залишкової вартості.
Вона є близькою до реальної вартості основних засобів на певний момент часу. За наявності інфляції в економічному середовищі використовується для проведення об’єктивної оцінки величини необоротних активів підприємства.
Правила переоцінки встановлюються державою. Відповідно до податкового обліку індексація (переоцінка) балансової вартості групи основних засобів може здійснюватись щорічно відповідно до темпів інфляції з відставанням на 10% згідно залежності:
К = (І-10):100 (2)
де І – індекс (у %) інфляції року, за результатами якого проводиться переоцінка (якщо К≤ 1 , індексація не проводиться).
Для оцінки зміни у часі цін і тарифів на товари і послуги використовують індекс споживчих цін (ІСЦ).
Ліквідаційна вартість – сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) об’єкта основних засобів після закінчення строку його використання з вирахуванням очікуваних втрат, пов’язаних з ліквідацією (витрати на демонтаж, продаж або передачу).
Економічний зміст ліквідаційної вартості полягає у визначенні частини первісної вартості основних засобів, яку планується відшкодувати через отримання реальних грошей від продажу об’єкта основних засобів після закінчення строку його корисного використання, а не шляхом амортизації.
Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін об’єкта основних засобів у результаті операції між зацікавленими сторонами:
- при оцінці землі та будівель виступає як ринкова вартість;
- при оцінці машин і устаткування – ринкова або відновна залишкова вартість;
- при оцінці інших об’єктів основних засобів – відновна залишкова вартість.
- 22 лютого 2023, 08:30
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла