5. Основні види внутрішніх правовідносин в АПК

Внутрішні аграрні членські правовідносини є самостійними й автономними, оскільки вони служать підвалинами, первинною субстанцією виникнення й існування всіх інших внутрішніх аграрних правовідносин.

Єдиними учасниками внутрішніх аграрних членських правовідносин є сільськогосподарські підприємства та їх члени – фізичні та юридичні особи. Об’єктом зазначених правовідносин виступають дії їх суб’єктів, спрямовані на встановлення членського зв’язку, його розвиток і припинення. Підставою виникнення таких правовідносин служить членство в сільськогосподарському підприємстві, набуття особою статусу його члена. Припиняються вони зі зникненням членського зв’язку між особою й сільськогосподарським підприємством, із втратою членського статусу.

Органи управління такого підприємства можуть установлювати у відповідному порядку додаткові умови щодо набуття членства в кооперативі (максимальне число його членів, освіта, рівень кваліфікації, місце проживання, стан здоров’я тощо).

Внутрішні аграрні земельні правовідносини. Обов’язковими учасниками досліджуваних правовідносин виступають сільськогосподарські підприємства та їх члени. Структурні підрозділи зазначених підприємств також можуть брати участь у внутрішніх аграрних земельних правовідносинах. У таких правовідносинах об’єктами є:

- земельні ділянки (передусім сільськогосподарського призначення), а також право користування ними і право на земельні частки (паї). Підставою виникнення внутрішніх аграрних земельних правовідносин виступає юридичний (фактичний) склад, що охоплює:

членство (участь) у сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві) між цим підприємством та особою (його членом, учасником);

передачу (внесення) особою такому підприємству свого земельного пайового внеску. Припиняються зазначені правовідносини з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві).

При передачі сільськогосподарському підприємству пайових внесків у вигляді земельних ділянок треба укладати договір про передачу земельної ділянки як пайового внеску, який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації.

Внутрішні аграрні майнові правовідносини. Обов’язковими учасниками таких правовідносин є сільськогосподарські підприємства та їх члени. Суб’єктному складу правовідносин, що розглядаються, властива також наявність структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств. Об’єктами зазначених правовідносин служать майнові об’єкти (речі), сільськогосподарська продукція, сільськогосподарські технології, майнові частки (паї) і права на них, а в окремих випадках – загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти. Підставою виникнення таких правовідносин є фактичний (юридичний) склад, що містить у собі 2 елементи – членство (участь) у сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві) між цим підприємством та особою (його членом, учасником), а також передача (внесення) названому підприємству його членом майнового пайового внеску. Припиняються вони з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві).

При передачі пайових внесків у вигляді майна, права на майнову частку (пай), інших майнових прав (права користування певним майном, права вимоги виконання обов’язків майнового характеру) їх приймання-передача фіксується відповідним актом. У випадку передачі нерухомого майна як пайового внеску між сільськогосподарським підприємством і відповідною особою належить укладати про це правочин (угоду, договір), який набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення з наступною державною реєстрацією права власності цього підприємства на передане нерухоме майно.

Пай повинен повертатися переважно в грошовій формі і тільки як виняток – у натуральній. Можливим є відшкодування їх вартості шляхом надання сільськогосподарським підприємством відповідних послуг.

Щодо внутрішніх майнових правовідносин у фермерському господарстві його члени вправі робити внески у створення майна господарства. Природа таких внесків аналогічна сутності внесків пайових, вони можуть передаватися і як майно, і як майнові права. Обґрунтовано, що поняття “майно фермерського господарства” і “складений капітал” є синонімами. В разі припинення членських правовідносин члени такого господарства вправі отримати частку майна останнього, пропорційну розміру їх внеску до його складеного капіталу (пайового фонду).

Внутрішні аграрні трудові правовідносини. Їх суб’єктами можуть бути сільськогосподарські підприємства, їх члени й наймані працівники. Органи управління й структурні підрозділи такого підприємства також наділені певними правами й обов’язками з організації спільної праці його членів і найманих працівників. Трудова активність (фізична й інтелектуальна) фізичних осіб, їх здатність до праці, робоча сила – об’єкти внутрішніх аграрних трудових правовідносин, які за участю членів сільськогосподарського підприємства виникають на підставі фактичного (юридичного) складу, що містить у собі 2 елементи: членство в такому підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин між ним та особою (його членом) і визначення трудової функції цієї особи. Зникають внутрішні аграрні трудові правовідносини з припиненням правовідносин членських. Трудові ж правовідносини з найманими працівниками виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту). У такому разі й припинення дії останнього (його розірвання) є правоприпиняючим юридичним фактом.

Чинне законодавство України виходить з концепції регламентування праці членів сільськогосподарських підприємств нормами аграрного законодавства зі встановленням нормами права трудового лише окремих гарантій, пов’язаних із застосуванням їх праці. Це пояснюється наявністю особливого способу (форми) поєднання робочої сили із засобами виробництва (членство в підприємстві) і юридичного ставлення працівників до цих засобів.

Під трудовою функцією членів сільськогосподарського підприємства пропонується розуміти вид роботи (посаду) в ньому, виконання (заміщення) якої можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію його члена. Закріплюється така функція на підставі угоди про встановлення трудової функції члена підприємства. Окремі елементи угоди про визначення трудової функції в сільськогосподарських підприємствах переносяться на етап установлення членських правовідносин, що свідчить про те, що така угода має особливу правову природу.

Внутрішні аграрні управлінські правовідносини. Головні учасники таких правовідносин – органи управління сільськогосподарського підприємства. Управлінські правові зв’язки можуть складатися між членами останнього і загальними зборами його членів, його правлінням, ревізійно-контролюючим органом. Структурні підрозділи сільськогосподарських підприємств братимуть участь в управлінських зв’язках при виникненні потреби «роздробити» управлінську діяльність. Серед суб’єктів цих правовідносин називаються й наймані працівники таких підприємств. Об’єктами досліджуваних правовідносин служать управлінська діяльність, поведінка, дії учасників останніх.

Підставою виникнення внутрішніх аграрних управлінських правовідносин є членство (участь) в сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві). Окремі види названих правовідносин виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту) між таким підприємством і його найманим працівником. Припиняють вони одночасно з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві), з припиненням дії трудового договору (контракту).


Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла