Лекція 1. Еволюція розвитку економічного аналізу як науки та виду практичної діяльності

У сучасній науковій літературі немає єдиної думки щодо історичних станів становлення та розвитку економічного аналізу. Проте більшість учених виділяють такі основні історичні етапи зародження, становлення та розвитку аналізу:

·                      - первісна доба і стародавні цивілізації (з найдавніших часів до кіпця V ст. н. с.):

·                      - доба Середньовіччя (У-ХУ ст.):

·                      - індустріальна та постіндустріальна епохи (з XVI ст. до наших днів).

За зародженням економічного аналізу можна простежити, починаючиз найдавніших часів.

Первісна доба - найтриваліша в історії людства. Вона тривала більш як 2 мли років від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (1У-ІІ1 тис. до н. е.).

В залежності від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці, матеріальна культура первісної доби поділяється ученими умовно на такі періоди:

Палеоліт (давній кам'яний вік), який тривав з 2 мли - 100 тис. років до н. е. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, які зумовили і примітивні форми господарювання: збиральництво, мисливство, рибальство, які свідчили про привласнюючи характер господарства. Переломним моментом в розвитку господарської діяльності людей в цей період стало оволодіння вогнем з допомогою тертя. Добування вогню остаточно вирвало людину із світу тварин. З'явилися постійні житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людства льодовиковим періодом. Суспільною організацією була дородова община - первісне стадо, де шлюбні зв'язки носили парно-груповий характер.

Мезоліт (середній кам'яний вік), який тривав 100-40 тис. років до н. е. В цей період величезні льодовики просувалися з півночі і досягли Північного Прикарпаття, вкрили все Придністров'я. Змінився рослинний і тваринний світ. З'явилися мамонти, носороги, північні олені, печерні ведмеді. Вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей: гостронаконечники, скребло для розбирання туш тварин, обробні дерева. Були винайдені лук і стріли. З'явився найдавніший транспорт - водний (плоти, човни). На зміну первісній общині приходить родова, або рід. Колективи складалися з двох-чотирьох сімей. Основним вилом господарської діяльності стало полювання на дикого звіра. Під час перехідною періоду від мезоліту до неоліту (протонеоліт 40-8 тис. років до н. е.) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. Виникає землеробство, перші постійні поселення людей.

Неоліт (повий кам'яний вік 8-2 тис. до н. е). Для цього періоду притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається "неолітична революція" - перехід до свідомого виробництва продуктів харчування. Основні заняття людей - землеробство, тваринництво, гончарство. Спочатку розпушували землю ручними кістяними мотигами, згодом перешли до дерев'яного рала. Як тяглову силу використовували волів, коней. Вирощували ячмінь, жиго, пшеницю, просо. Жали дерев'яними або роговими серпами, зерно мололи на ручних зернотерках (жорнах), або товкли в ступах. Згодом з'являється наземний транспорт - віз, сани. Формується система обміну.  На Україні відомо біля 500 неолітичних поселень.

Енеоліт - мідний вік - перехідний період від неоліту до бронзового віку (III—II тис. до н. е.).

Бронзовий вік (111-1 тис. років до н. е.). Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло. Обмін набирає постійного характеру, стає регіональним.

Ранній залізний вік (І тис. до и. с. - IV ст. н. е. (375 рік - розгром готського союзу в Північному Причорномор'ї). Цей період характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. Відбувається перехід від мотиги до сохи та плуга, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Дуже швидко розвиваються ремесла - ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Все це сприяло розвитку торгівлі.

Основними рисами економіки первісної лоби, як можна стверджувати, посилаючись на вищевикладений аналіз :

·                       Колективна власність на природні ресурси і знаряддя праці.

·                       Колективне виробництво та споживання.

·                       Відсутність майнової нерівності.

·                       Натуральний характер господарства.

·                       Громада, як головна господарська форма, тобто колектив із мовною або частковою спільною власністю на засоби виробництва та узвичаєними формами самоуправління.

·                       Примітивність знарядь праці і примітивність форм господарювання

·                       Нерівномірність розвитку продуктивних сил, в одних регіонах швидше. в інших - повільніше.

·                       Два великих суспільних поділи праці:

o          відокремлення скотарства від землеробства в ІІІ-ІІ тис. до н. е., що призвело до значного підвищення продуктивності праці, появи додаткового продукту, який, набувши споживчо-вартісної форми, свідчив про зародження станово-класових інтересів:

o          відокремлення ремесла від сільського господарства в ІІ-І тис. до н. е„ що сприяло виникненню металургії, як самостійної галузі виробництва, спричинило значні зміни в економічній та суспільній структурі.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, торгівля привели до розпаду первісної господарської системи. Відбувся поступовий перехід від родової до сусідської, територіальної громади. Створюються передумови для виникнення державних утворень - центрів світової цивілізації.

Виникла і почала активно розвиватися система обміну між окремими родами, общинами, племенами. Всі ці процеси сприяли розвитку сучасного економічного аналізу.

За результатами досліджень вчених, в епоху матріархату окремі елементи обліку, аналізу і контролю виконувала жінка. Вона, як голова дому, слідкувала за мірою праці і споживання, а також приймала відповідні рішення. У разі необхідності жінка - "домокерівник" - робила зарубки для збереження, накопичення інформації та контролю .

В епоху енеоліту відтворювальне галузеве господарство набуло переважаючого характеру, почали використовуватися окремі аналітичні прийоми, способи та засоби, зокрема порівнювання предметів обміну.

В бронзовий вік аналіз склався як практична діяльність. У цей період активного розвитку набули продуктивні сили, відбувся поділ праці. Були удосконалені знаряддя праці, налагоджено їх виробництво з металу, активно функціонували сільське господарство і ремесла (ковальство, гончарство, ювелірне ремесло). Виробництво додаткового валового продукту створило передумови для утворення держав. 1 Першими на переході від неоліту та бронзового віку виникли держави на Стародавньому Сході, зокрема Єгипет, Індія, Месопотамія.

Економічний аналіз застосовувався і розвивався паралельно з політичною економією, статистикою, обліком і контролем та органічно доповнював їх. Він слугував дослідженню господарських операцій, насамперед мінових товарних, які особливо активно здійснювали єгиптяни, греки і римляни. У Стародавньому Єгипті існувала досить складна і трудомістка організація обліку й аналізу суспільних та господарських процесів. У цьому процесі були задіяні щонайменше три особи. Одна з них фіксувала на папірусі, що виконував роль документа та облікового регістра, обсяг матеріальних цінностей, які передбачалося передати згідно з попередніми домовленостями, друга особа відмічала поряд фактичні дані щодо переданих цінностей, а третя - аналізувала результати цієї угоди шляхом порівняння І позначала виявлені відхилення вказаних вище даних у той чи інший бік. У кінці на перевірених і проаналізованих документах проводилися повздовжні лінії. Це свідчить про зародження оперативного порівняльного аналізу.

У процесі аналізу використовувалися найпростіші натуральні, абсолютні, умовні, середні економічні показники. Детальний і разом з тим зведений характер звітності і в Єгипті, і у Вавілоні давав змогу застосовувати аналітичні методи і прийоми дослідження, "окрема порівняння, деталізації та синтезу. Аналіз того часу мав також нерегулярний, часто епізодичний і локальний характер. охоплюючи окремі фактичні та звітні лані за 3-15 років.

Однією з первинних функцій аналізу була контролююча, головна мста якої полягала п захисті інтересів власників. Аналіз охоплював такі аспекти, як наявність, прибуття, вибуття та використання майна, робочої сили, коштів. Так. у 2500-2400 рр. до н. с. у Стародавньому Єгипті вперше згадується про здійснення аналізу і контролю за виконанням кошторису робіт шляхом зіставлення даних, які оприлюднювалися спеціальними комісіями звітів за обсягами робіт, передбачених у кошторисі і виконаних фактично.

Новий етап розвитку економічного аналізу настав у Ранньому залізному віці. Як свідчить папірус Зенона, саме у цей період відбулося зародження елементів фінансового й ретроспективного видів аналізу та використання їх результатів в управлінні господарськими процесами. Аналіз став більш комплексним і дієвим, бо давав можливість оцінити не лише наявний стан, а й отриманий ефект, тобто вигідність, прибутковість окремих операцій чи певного виду діяльності, і здійснювався після закінчення господарських подій. Практикувався аналіз заборгованості, зокрема дебіторської і кредиторської за допомогою вартісних показників.

Був також здійснений перехід до аналізу документів, які вже мали системний характер. Інформаційною базою для проведення аналітичних процедур слугувала заснована регулярна звітність - місячна, тримісячна і річна. Вона вже містила дані про доходи і витрати господарств. Аналіз відбувався у розрізі окремих видів економічної діяльності - сільське господарство, промисловість, торгівля, кредитування тощо. При цьому широко застосовувалися вартісні грошові одиниці виміру та показники.

Економічний аналіз як вид практичної діяльності набув подальшого розвитку в період Античності. Новими підходами у здійсненні аналітичних процедур стало впровадження принципу їх чіткої періодичності, застосування поряд з натуральними показниками вартісних (у грошових вимірниках), широке використання облікових даних, звітності та летальне вивчення звітних показників. Призначенням аналізу залишався контроль за використанням і збереженням ресурсів їх власників. Завдяки простоті аналізу його міг здійснювати будь-який грамотний громадянин.

У Стародавній Греції налічувалася значна кількість осіб, які були зобов'язані збирати та контролювати облікові дані. Велика увага у здійсненні аналітичних процесів приділялася оцінці достовірності господарських звітів. Саме тут уперше у світі була заснована корпорація логістів, що стала родоначальником нинішніх громадських об'єднань та організацій аудиторів. Це сприяло розвитку аналізу, оскільки названа корпорація ставила перед собою завдання розробляти чіткі правила рахівництва і визначати заходи контролю рахунків обліку, виявляти й аналізувати допущені помилки, а також складати зразки форм звітів, які б забезпечили достовірність вміщених у них даних.

Подальшого розвитку економічний аналіз набув у Римській імперії, особливо в період розквіту рабовласницького господарства та економічного піднесення (II—І ст. до н. е.), коли з'явилися сприятливі умови для використання економічних процедур. Відбувалися прогресивні зміни в організації виробництва, землеволодінні. Виникли рентні відносини, було впроваджено грошові і натуральні платежі, відробітки, введено державні повинності та податки. Поряд з вільними селянами-орендарями у землевласників працювали й раби, що займалися землеробством та здійснювали рентні платежі. Причому у цей період уже аналізувалися продуктивність та ефективність праці рабів.