Лекція 1. Еволюція розвитку економічного аналізу як науки та виду практичної діяльності

Сучасні процеси, які проходять в економіці країні, пов’язані з її інтегруванням в єдиний економічний простір. Результатом же таких процесів є розширення міжнародної торгівлі, розвиток торгової культури, подальше вдосконалення процесів спеціалізації виробництва. Передусім це вимагає створення єдиної глобальної телекомунікаційної системи, постійний моніторинг та аналіз інформаційних потоків. Головною проблемою сучасного виробника є чітке знання світових стандартів виробництва, а головне – аналіз власних можливостей та прогнозування подальшої своєї діяльності. Але водночас необхідно проводити аналітичні дослідження стану світових ринків, уміти передбачати вподобання споживачів, виробляти продукцію, яка буде конкурентоспроможною на світових ринках та дешевою для виробника. У майбутньому у разі досягнення поставлених завдань виробники будуть отримувати сталі прибутки, а економіка країни – світове визнання. Щоб кваліфіковано управляти, кожен керівник, спеціаліст і окремий виконавець повинні мати необхідну інформацію про наявні ресурси, користуватися відомостями про хід виробничих і комерційних процесів та досягнуті результати, а також володіти методами збирання, розробки й аналізу економічної інформації.

Економічний аналіз – необхідний елемент і одна із найважливіших функцій управління. Комплексний, системний аналіз процесу відтворення є передумовою ефективного управління і має бути складовою частиною управлінської діяльності на всіх рівнях – від підприємств до органів державного управління. Він дає підстави не тільки для вибору стратегії і обґрунтування управлінських рішень, а й для перевірки їхньої дієвості та одержаного ефекту. Використання аналітичних методів в управлінні дає змогу створити умови для підвищення ефективності виробництва на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку, обґрунтування напрямів соціально-економічної політики, оцінки результатів роботи, яка проводиться в економіці країни. Переорієнтація економіки країни на європейські стандарти зумовлює посилення ролі економічного аналізу в першу чергу на мікрорівні – на рівні окремих суб’єктів господарювання та їх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки незалежно від форми власності становлять основу економіки. В умовах глобалізації економіки аналіз на мікрорівні наповнюється винятково конкретним змістом, пов’язаним із повсякденною господарсько-комерційною діяльністю підприємств, їх підрозділів, господарів-власників. Він охоплює широке коло питань, що належать до обґрунтування та виконання бізнес-планів; об’єктивного визначення наявності і використання виробничих ресурсів; дослідження можливостей виробництва і збуту, попиту і пропозицій; взаємовідносин із конкретними постачальниками засобів виробництва і споживачами готової продукції; оцінки кінцевих результатів виробничої, маркетингової діяльності, конкурентоспроможності продукції і кон’юнктури ринку, фінансового стану підприємства, вивчення соціальної інфраструктури і соціального захисту працівників тощо. Разом із тим зростає значення макроекономічного аналізу ходу виконання національних програм соціально-економічного розвитку України, її регіонів та галузей економіки країни. Глобалізація економіки вимагає організації систематичного аналізу процесів формування відносин в економіці країні і клімату конкуренції у виробництві та обігу. Потрібно організувати інформацію світового рівня про стан тих чи інших сфер економічної діяльності, норм і правил випуску продукції, а головне – зацікавити іноземних інвесторів вкладати кошти в розвиток різних галузей економіки.

Важливу роль відіграє організація аналітичної роботи, пов’язаної з формуванням ринкової інфраструктури, зокрема процесів створення мережі банківсько-кредитних установ, торговельних, збутових та інших посередницьких організацій, біржових центрів, страхових, брокерських компаній, валютних бірж та аукціонів. Відповідно до курсу на розвиток відносин, необхідно організувати аналітичне вивчення питань економічної кон’юнктури, створювати інформаційну базу для аналізу економічної кон’юнктури, звернувши особливу увагу на макроекономічну кон’юнктуру, паритет цін, темпи інфляції, банкрутство, зайнятість населення, безробіття тощо. Нині країна опинилася в досить скрутному становищі, що спостерігається на ринку праці. З одного боку, є можливість залучати дешеву робочу силу, а з іншого – необхідно створювати робочі місця та призупинити робочу міграцію в країні. Для контролю над ситуацією на ринку праці, аналізу і прогнозу попиту на робочу силу і пропозицію потрібне аналітичне вивчення структури економіки і виробництва, інвестиційної політики і процесів науково-технічного розвитку; формування трудових ресурсів, їх професійно-кваліфікаційного рівня, розподілу і руху робочої сили; зайнятості й економічної активності населення, складу незайнятого населення, професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки звільнених працівників і незайнятого населення. Важливим завданням органів державного управління є всебічний аналіз інформації про процеси, що відбуваються в економічному та соціальному житті. Органи державного управління повинні аналізувати структурну перебудову економіки, формування її багатоукладності, технічне оснащення, розвиток соціальної сфери, міжгалузеві, міжрегіональні та міждержавні зв’язки, еквівалентність обміну, формування ринку праці і товарного ринку, фінансовий стан, рівень життя населення, соціальний захист громадян, стан навколишнього природного середовища, виконання природоохоронних заходів тощо. Серед зазначених вище завдань одними з основних є організація інформаційного забезпечення і всебічний аналіз інформації про реалізацію державної політики. Суть перетворювальних процесів – у встановленні нових відносин та зв’язків. У зв’язку із цим завданням економічного аналізу є дослідження формування нових відносин, розвиток та зміцнення міждержавних зв’язків. При цьому поряд із кількісним вимірюванням економіки слід значно розширити інформацію про якісні показники, що дасть змогу проводити порівняльний аналіз ефективності діяльності різних галузей економіки. Економічний аналіз повинен мати не інформаційний, а ініціативний, творчий характер, а його результати слід використовувати для вдосконалення та подальшого зміцнення зв’язків. Поліпшення якості і підвищення оперативності аналізу тісно пов’язані із застосуванням сучасних інформаційних систем. А це, своєю чергою, вимагає переходу на міжнародні стандарти всієї інформаційної системи. Хоча слід зазначити, що у цьому напрямі вже проведена досить велика робота. Зокрема, система бухгалтерського обліку, з якої отримується більшість даних, перейшла на міжнародні стандарти; система контролю, а саме аудиторська діяльність, також розробила міжнародні стандарти аудиту та широко їх використовує; сучасна кредитна система також відповідає міжнародним стандартам. Отже, головний етап інформаційного забезпечення, як ми бачимо, може надати більшу частину інформації, яку можна використовувати в системі економічного аналізу як на мікро-, так і на макрорівні. Важливим завданням аналізу є забезпечення вірогідності й об’єктивності аналітичної інформації, її адекватності соціально-економічним явищам і процесам. Тільки на підставі вірогідних даних можна зробити правильні висновки про соціально-економічний стан і приймати обґрунтовані управлінські рішення. Одним із головних напрямів є визначення її раціональних обсягів у відповідності з повним задоволенням потреб у аналітичних даних різних рівнів управління, забезпечення змістовності, глибини і ступеня відповідності інформації поставленим цілям. Паралельно необхідно вирішувати питання, пов’язані з мінімізацією витрат на виконання облікової функції, що передбачає вдосконалення системи обліку на основі впровадження міжнародних стандартів, поліпшення технології збирання і обробки даних. Настав час відпрацювати моделі інформаційних систем, які б забезпечили ефективне управління виробничою і маркетинговою діяльністю різних суб’єктів господарювання, їх взаємодію між собою та органами управління. Водночас необхідно використовувати і методичний інструментарій економічного аналізу для глибини досліджень. У процесі прийняття управлінських рішень необхідно поєднувати використання традиційних методів аналізу (порівняння, групування, індекси, ряди динаміки і т. д.) із сучасними багатомірними методами аналізу (кореляційно-регресійним, кластерним, компонентним тощо), які несуть у собі великі можливості для вирішення наукових і практичних завдань.

Роль економічного аналізу в умовах глобалізації економки досить важлива як із точки зору теоретичного дослідження, так і з точки зору практичного втілення результатів аналізу. Сучасна інформаційна система та розвиток технологій дають змогу отримувати будь-яку інформацію в досить короткі строки, отже, головну увагу необхідно приділяти саме аналізу вірогідності цієї інформації та своєчасності проведення досліджень.