Лекція 8. Функції економічного аналізу

Функції економічного аналізу виходять із його сутності, предмету, змісту, місця та ролі в управлінні діяльністю підприємств, стратегій їхнього розвитку. Перехід суб’єктів господарювання на інвестиційно-інноваційний розвиток змінює значення економічного аналізу та вносить відповідні корективи до його сутності, мети, головного завдання та функцій.

В. Т. Доля називає дві функції: контрольну – оцінка результатів діяльності та використання ресурсів (дотримання нормативів затрат, експлуатаційних режимів роботи устаткування, технічного рівня виробництва, використання робітників та їх робочого часу, виконання планів, договірних зобов’язань та ін.) та обґрунтування управлінських рішень – підготовка проектів розпорядчих документів (розпоряджень, наказів), планів, заходів, договорів, пропозицій з асортименту продукції (робіт, послуг), руху капіталу та персоналу та ін. Ф. Ф. Бутинець, В. В. Ковальов, Є. В. Мних  називають три основні функції: 1) діагностичну – визначення можливих змін економічних явищ і процесів, формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 2) оціночну – встановлення змісту економічних явищ і процесів та їх стану, забезпечення встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників; 3) пошукову – пошук резервів можливого впливу на економічні явища і процеси. В. П. Завгородній та В. В. Сопко  виділяють три функції: оцінювальну, діагностичну та прогнозну (пошукову). яка обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Л. А. Лахтіонова та Н. О. Кириченко  виділяють такі функції економічного аналізу, як оціночна, діагностична, пошукова, контрольна, проектно-інформаційна. Таким чином, серед учених-аналітиків не існує єдиної точки зору щодо функцій економічного аналізу суб’єкта господарювання.

При формуванні мети та завдань аналізу в умовах моделі інвестиційно-інноваційного розвитку економіки потрібно виходити з причинно-наслідкових зв’язків у взаємодії господарської діяльності підприємства з державними органами, конкурентами, контрагентами, населенням регіону, соціальним та навколишнім середовищем. Така взаємодія впливає на господарську діяльність підприємства, його імідж, інвестиційно-інноваційну привабливість та важливість в інвестиційно-інноваційному розвитку економіки всієї країни. З огляду на вищезазначене коло завдань економічного аналізу формується навколо інтегрованих об’єктів управління: інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства, ефективного використання інвестиційних ресурсів, упровадження інновацій, виробництва інноваційної продукції, економічних наслідків інвестування в інновації. Відповідно до кожної групи об’єктів є потреба в аналітичному забезпеченні інших підсистем управління, зокрема у плануванні – використання результатів економічного аналізу при складанні бюджетів та у внутрішньому контролі – застосування аналітичних процедур під час перевірок та результатів аналізу за попередні періоди на етапі планування перевірок. Загалом взаємодія зазначених підсистем у контексті завдань економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства проявляється наступним чином.

Таким чином, завдання економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства визначають його місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. Економічний аналіз пов’язаний з усіма інформаційними підсистемами управління підприємства та є результуючою ланкою, яка формує інформаційний простір для прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Основним інформаційним джерелом є система бухгалтерського обліку та подання звітності, яка формує інформацію, котра аналізується і передається у потрібному обсязі та вигляді для планування. Показники обліку та звітності контролюються за допомогою аналітичних процедур та методик, через встановлення відхилень від планових показників, змін бюджетів, норм та нормативів тощо, які характеризують вплив інвестицій та інновацій на розвиток підприємства. Далі приймаються інвестиційно-інноваційні управлінські рішення.