Лекція 8. Функції економічного аналізу

В. Т. Доля називає дві функції: контрольну – оцінка результатів діяльності та використання ресурсів (дотримання нормативів затрат, експлуатаційних режимів роботи устаткування, технічного рівня виробництва, використання робітників та їх робочого часу, виконання планів, договірних зобов’язань та ін.) та обґрунтування управлінських рішень – підготовка проектів розпорядчих документів (розпоряджень, наказів), планів, заходів, договорів, пропозицій з асортименту продукції (робіт, послуг), руху капіталу та персоналу та ін. Ф. Ф. Бутинець, В. В. Ковальов, Є. В. Мних  називають три основні функції: 1) діагностичну – визначення можливих змін економічних явищ і процесів, формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 2) оціночну – встановлення змісту економічних явищ і процесів та їх стану, забезпечення встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників; 3) пошукову – пошук резервів можливого впливу на економічні явища і процеси. В. П. Завгородній та В. В. Сопко  виділяють три функції: оцінювальну, діагностичну та прогнозну (пошукову). яка обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Л. А. Лахтіонова та Н. О. Кириченко  виділяють такі функції економічного аналізу, як оціночна, діагностична, пошукова, контрольна, проектно-інформаційна. Таким чином, серед учених-аналітиків не існує єдиної точки зору щодо функцій економічного аналізу суб’єкта господарювання.

При формуванні мети та завдань аналізу в умовах моделі інвестиційно-інноваційного розвитку економіки потрібно виходити з причинно-наслідкових зв’язків у взаємодії господарської діяльності підприємства з державними органами, конкурентами, контрагентами, населенням регіону, соціальним та навколишнім середовищем. Така взаємодія впливає на господарську діяльність підприємства, його імідж, інвестиційно-інноваційну привабливість та важливість в інвестиційно-інноваційному розвитку економіки всієї країни. З огляду на вищезазначене коло завдань економічного аналізу формується навколо інтегрованих об’єктів управління: інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства, ефективного використання інвестиційних ресурсів, упровадження інновацій, виробництва інноваційної продукції, економічних наслідків інвестування в інновації. Відповідно до кожної групи об’єктів є потреба в аналітичному забезпеченні інших підсистем управління, зокрема у плануванні – використання результатів економічного аналізу при складанні бюджетів та у внутрішньому контролі – застосування аналітичних процедур під час перевірок та результатів аналізу за попередні періоди на етапі планування перевірок. Загалом взаємодія зазначених підсистем у контексті завдань економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства проявляється наступним чином.

Таким чином, завдання економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства визначають його місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. Економічний аналіз пов’язаний з усіма інформаційними підсистемами управління підприємства та є результуючою ланкою, яка формує інформаційний простір для прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Основним інформаційним джерелом є система бухгалтерського обліку та подання звітності, яка формує інформацію, котра аналізується і передається у потрібному обсязі та вигляді для планування. Показники обліку та звітності контролюються за допомогою аналітичних процедур та методик, через встановлення відхилень від планових показників, змін бюджетів, норм та нормативів тощо, які характеризують вплив інвестицій та інновацій на розвиток підприємства. Далі приймаються інвестиційно-інноваційні управлінські рішення.

Інформаційно-аналітична функція полягає у накопиченні, інтерпретації, аналізі, групуванні та наданні інформації в системі економічного аналізу. Економічний аналіз стає засобом створення основного ресурсу постіндустріальної економіки – інформації. За допомогою цієї функції стає можливим: обґрунтування концепцій розвитку різних суб’єктів та об’єктів; визначення пріоритетів такого розвитку з метою коригування управлінських дій; задоволення потреб користувачів різного рівня інформацією для отримання нових знань за поставленою проблемою. У процесі економічного аналізу як інформаційно-аналітичної діяльності формується якісно нове, змістовне знання на базі інтелектуальної обробки інформаційних масивів щодо обраного економічного об’єкта, що зменшує невизначеність та ризики діяльності суб’єкта господарювання. Що точнішою і повнішою є інформація економічного аналізу як на макро-, так і на мікрорівні, то ширшими є можливості щодо формування рекомендацій, пропозицій, пошуку резервів та джерел підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання.

Функція управління забезпечує суб’єктів управління різних рівнів аналітичною інформацією для ухвалення, виконання та виявлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами та процесами, а також впливу факторів на результати діяльності, пошуку можливостей їх покращення Економічний аналіз відбувається на кожному етапі прийняття управлінських рішень, а саме – здійснюється до його ухвалення, при його виконанні та за наслідками виконання рішення. Забезпечує необхідною аналітичною інформацією внутрішніх користувачів у достатньому обсязі для прийняття ефективних управлінських рішень.

Функція контролю передбачає можливість контролю за допомогою методик і процедур економічного аналізу за управлінськими рішеннями на всіх стадіях: попередній, поточній і наступній. У системному підході функція контролю створює зворотний зв'язок у процесі управління господарською діяльністю: інформаційні потоки в ньому спрямовані від об'єкта до суб'єкта управління. За допомогою методик та процедур економічного аналізу здійснюють контроль діяльності суб’єкта господарювання за виконанням фактичних результатів відповідно до норм, нормативів, тактичних та стратегічних планів. Ця функція може бути реалізована на кожному етапі прийняття управлінських рішень. Вона особливо актуальна та посилюється в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку, оскільки суб’єкти господарювання працюють на ринку в умовах жорсткої конкуренції, невизначеності та існування різних ризиків.

Оцінювальна функція передбачає визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям Усі господарські факти, процеси та операції мають власну грошову або натуральну оцінку. За допомогою цієї функції оцінюється фінансовий стан підприємства, стан його господарських засобів, розмір активів, пасивів та зобов’язань тощо.

Діагностична функція встановлює причинно-наслідкові зміни економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, а також вплив факторів на ці зміни і розвиток. На основі економічного аналізу визначаються відхилення та зміни окремих економічних процесів та господарських операцій серед різних видів діяльностей: операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайних подій; встановлюються причинно-наслідкові зв’язки в зовнішньому та внутрішньому економічному середовищі, між окремими господарськими процесами

Пошукова функція спрямована на виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів її мобілізації Економічний аналіз стає засобом визначення невикористаних та потенційних резервів підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємств, особливо в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку, а отже і економіки загалом.

 Функція захисту  передбачає, що результати економічного аналізу повинні адекватно відображати факти неправомірної і злочинної діяльності щодо поля фінансово-економічних відносин суб’єктів господарювання і вчасно та адекватно реагувати на них з метою захисту прав власника, споживачів послуг та інших зацікавлених осіб. Економічний аналіз подає результуючі показники, які вказують на порушення та зловживання на підприємстві.

Науково- пізнавальна функція полягає у подальшому розвитку методології економічного аналізу та науки про нього, отриманні, накопиченні, аналізі нових знань у вказаній сфері для подальшого розвитку, оптимізації та уніфікації економічного аналізу відповідно до динамічних змін науково-технічного прогресу.