Тема 1. Бізнес як науковий проєкт, соціально-економічна система і об’єкт моделювання

Економетричне моделювання – специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу процесу управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб’єкт дослідження замість безпосереднього досліджуваного об’єкта пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об’єкт – образ чи модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на об’єкт-оригінал. Завдяки активній ролі суб’єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер. Для аналізу й синтезу систем управління бізнесом використовуються різноманітні економіко-математичні методи та моделі. Економічні явища, процеси, проєкти що вивчаються сучасною наукою, з великими труднощами піддаються дослідженню звичайними (вербальними) теоретичними методами. Прямий експеримент над ними неможливий. Ціна помилок і прорахунків велика, тому економетричне моделювання є важливою складовою науково-пізнавального інструментарію. Як методологія та інструментарій економетричне моделювання не підміняє собою ні математику, ні економічну теорію, ні фінанси, ні жодну з економічних дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль. Створення й застосування тріади «модель – алгоритм – проєкт» неможливе без опори на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу як лінійних, так і нелінійних економічних моделей, сучасних мов програмування. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули для розвитку економічної науки та її практичного використання зокрема в бізнес-проєктуванні.

Метою дисципліни «Економетричне моделювання наукових бізнес-проєктів» є поглиблене вивчення бізнес-проєктування із застосуванням апарату макро-, мезо- і мікромоделювання, економіко-математичних моделей оптимізації, статистичних моделей,  моделей теорії ігор та ін., що підвищує якісні параметри  бізнес-проекту.

Завданнями вивчення дисципліни є засвоєння  базових    принципів і методичних підходів до вибору методів, використовуваних у моделюванні  наукових бізнес-проєктів; генерування інформаційних кластерів, що характеризують основні властивості бізнес-соціальних систем макро-, мезо- і мікрорівня; використання системних характеристик бізнесових рішень та можливостей їх моделювання із застосуванням економіко-математичних і статистичних методів.

Об’єктом дисципліни є процес економетричного моделювання  наукових бізнес-проєктів як системи взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток бізнесу, підпорядкованого найповнішому задоволенню запитів споживачів.

Предметом дисципліни є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень економетричного моделювання наукових бізнес-проєктів, узгоджених з місією підприємства, досягненням визначеної цільової стратегії і результативності  з дотриманням принципів сталого розвитку.

Метод від грец. (methodos – шлях дослідження, вчення). 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя; підхід до вивчення життя і його відображення. 2.Прийом або система прийомів, що застосовується в певній галузі діяльності (науки, виробництва тощо).

Модель від лат. («modulus» — зразок, норма, міра.) — це об’єкт, що заміщує оригінал і відбиває його найважливіші риси й властивості для даного дослідження, даної мети дослідження за обраної системи гіпотез.

Можна виокремити щонайменше чотири аспекти застосування математичних методів і моделей у вирішенні практичних проблем.

1. Удосконалення системи економічної інформації. Математичні методи й моделі дають змогу упорядковувати економічну інформацію, виявляти недоліки в наявній інформації та розробляти вимоги до підготовки нової інформації чи її коригування. Розроблення і застосування економіко-математичних моделей вказують шляхи вдосконалення системи економічної інформації, орієнтованої на вирішення певних завдань планування та управління.

2. Інтенсифікація і підвищення точності економічних розрахунків. Формалізація економічних задач і застосування комп’ютерів значно прискорюють типові, масові розрахунки, підвищують точність і скорочують трудомісткість, дають змогу проводити багатоваріантні економічні дослідження та обґрунтування складних заходів, недосяжні за панування «ручної» технології.

3. Поглиблення кількісного аналізу економічних проблем. Завдяки застосуванню економіко-математичного моделювання створюються нові можливості економічного аналізу; вивчення чинників, які впливають на економічні процеси; кількісного оцінювання наслідків змін умов розвитку економічних об’єктів тощо.

4. Розв’язання принципово нових економічних задач. За допомогою математичного моделювання вдається розв’язувати економічні задачі, які в інший спосіб розв’язати практично неможливо, наприклад, відшукання оптимального варіанта плану розвитку національної економіки, імітація  заходів стратегічного розвитку національної економіки, автоматизація моніторингу за функціонуванням складних економічних об’єктів.

Сфера практичного застосування економіко-математичного моделювання обмежується можливостями та ефективністю формалізації економічних проблем і ситуацій, а також станом інформаційного, математичного, технічного забезпечення використовуваних моделей. Намагання будь-якою ціною застосувати математичну модель може не дати очікуваних результатів через відсутність необхідних умов.