Лекція 8. Звітність в інформаційній системі прийняття рішень агроформувань

1. Роль звітності у системі інформаційного забезпечення управління

 У НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Мінфіном України 07.02.2013 за № 73, зареєстровано в Мінюсті України 28.02.2013 р. за № 336/22868 зазначено, що фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Класифікація звітності для управління:

- за економічним змістом – бухгалтерська, статистична, податкова, оперативна;

- за строком подання – проміжна, річна;

- за ступенем узагальнення – індивідуальна, консолідована;

- за місцем використання – внутрішня, зовнішня;

- за змістом звітних даних – типова, спеціалізована.

Склад та управлінський аспект фінансової звітності:

Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1) – містить дані про засоби підприємства та джерела їх утворення, тобто активи, власний капітал та зобов’язання. Розраховуються коефіцієнти, які характеризують фінансовий стан підприємства.

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2) – містить інформацію про витрати, доходи,фінансові результати та сукупний дохід підприємства за видами діяльності. Може використовуватися для прогнозування, порівняння та оцінки здатності підприємства приносити прибуток.

Звіт про рух грошових коштів (за прямим та непрямим методом) (форма № 3, № 3-н) – відображаються дані про надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Дає можливість побачити здатність підприємства керувати рухом коштів, генерувати достатньо їх кількість на рахунках підприємства для погашення кредиторської заборгованості, виплати дивідендів, додаткового фінансування.

До звіту не включаються:

- внутрішні зміни у складі грошових коштів;

- негрошові операції: бартерні операції, одержання активів на умовах фінансової оренди та ін.

Звіт про власний капітал (форма № 4) – відображаються зміни, які відбулися у складі власного капіталу, протягом звітного періоду, а також причини таких змін. Для порівняння додається звіт за попередній рік. 

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними НП(С)БО і міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Підприємства, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ відповідно до МСФЗ 1 “Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності” подають першу річну фінансову звітність за міжнародними стандартами, у балансі наводять інформацію на початок і кінець звітного періоду, а також на дату переходу на МСФЗ.

Звітність – засіб посилення фінансової безпеки. Останнім часом з`явилося поняття «слушна вартість». Рада за міжнародними стандартами фінансової звітності переглянула правила обліку слушної вартості. В 2013 році вступив у дію новий МСФО 13 «Оцінка слушної вартості», який визначає порядок застосування в обліку слушної вартості й приводить механізми її визначення безпосередньо суб’єктами господарювання.

Стандарт приводить нове визначення поняття «слушна вартість» - ціна, яка була б отримана при продажі активу або сплачена за передачу зобов’язання у звичайній угоді між учасниками ринку на дату оцінки.

Ключовими постулатами стандарту є визначення:

одиниці обліку, що підлягає оцінці (актив, зобов’язання або їх групи), головного ринку для оцінки, а при його відсутності – сприятливого;

методики оцінки слушної вартості;

вихідних даних для обраної методики.

Застосування слушної вартості в обліку підприємств дійсно викликає ряд труднощів і не завжди можливо в силу об’єктивних причин. Разом з тим, частина науковців виступає за адекватну оцінку активів у фінансовій звітності й адекватне відбиття фінансових результатів. Адже сьогодні в ряді підприємств України, особливо сільськогосподарських, основні засоби, використовувані в процесі виробництва, мають нульову вартість у балансі й досить обґрунтовану ціну на ринку. Отже, відсутність їх у балансі суттєво занижує вартість майнового комплексу підприємства, відбиту у фінансовій звітності.

Основна проблема фінансової звітності - це її ретроспективність, недостатність інформативності показників фінансових звітів для прийняття управлінських рішень.

Деякі науковці вважають, що типова помилка керівництва окремих підприємств - це спроба використовувати дані фінансової звітності з метою управління. В даному випадку управління спирається лише на вартісні показники без обліку натуральних. Також при цьому використовуються тільки фінансові, а нефінансові не розглядаються (наприклад, терміни погашення кредиторської заборгованості, або своєчасність надходження виручки від покупців, плинність кадрів і т.д.).

Також, вітчизняний бухгалтерський облік може бути лише умовно поділений на фінансовий та внутрішньогосподарський (бухгалтерський), так як одночасно генерує фактичну (історичну) інформацію для складання фінансової та внутрішньогосподарської (управлінської) звітності.

Для розкриття різниці між фінансовою та управлінською звітністю необхідно здійснити порівняння їх характеристик за такими основними ознаками:

користувачі інформації;

регламентування порядку складання та подання звітності;

цілі складання звітності, формат (структура) звітності;

рівень деталізації інформації;

характер складу (вид) показників звітності;

періодичність та строки представлення звітності;

повнота відображення об’єктів обліку як елементів звітності;

організаційно-структурний рівень представлення звітності;

точність оцінки інформації;

часова спрямованість інформації;

способи відображення інформації;

суб’єкти контролю інформації.

Характеристику інформаційних потреб користувачів фінансової звітності наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Інформаційні потреби основних груп корие гувачів фінансової звітності

Одночасно з внутрішньою потребою та вимогами управління створюється великий пласт зовнішньої, статистичної, податкової звітності, важливе місце в якій посідає бухгалтерська звітність. Користувачами звітності є працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, уряд та урядові організації, громадськість та інші заінтересовані особи. Основні види звітності (табл. 2).

Таблиця 2

Види та характеристика звітності