Теоретичний матеріал до теми 9: Формування механізму інвестиційної привабливості біоекономіки

Розвиток біоекономіки забезпечує підвищення національної конкурентоспроможності завдяки науково-технічному прогресу, запровадженню передових біотехнологій, розвитку відповідних інституцій. Важливою складовою державного регулювання розвитку біоекономіки є інвестиційна політика. Тому важливим є спрямування державної інвестиційної політики на стимулювання інвестицій для створення стабільних та, відповідно, прогнозованих умов, що надавали можливість залучати необхідний обсяг надходжень галузі біоекономіки, оскільки вони потребують модернізації та забезпечують значну віддачу від інвестицій.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність.

Держава здійснює регулювання інвестиційної діяльності у формах, а саме: 1) створення досить сприятливих економічних умов для формування інвестування, шляхом застосування податкової політики; амортизаційної політики (методи прискореної амортизації); розширення використання заощаджених коштів населення та інших коштів позабюджетних джерел; розвиток можливостей застосування застави при кредитуванні інвесторів; фінансовий лізинг; створення сприятливих умов суб'єктам інвестиційної діяльності формування власних грошових фондів розвитку;

2) пряма участь держави в заснуванні інвестиційній діяльності, яка здійснюється в формі капітальних вкладень, шляхом: розроблення, затвердження і фінансування інвестиційних проєктів, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; надання на засадах конкурсу державних гарантій по проектах, що здійснюються за кошти державного та місцевих бюджетів; випуск облігаційних запозичень для фінансування конкретних інвестиційних проєктів;

3) непрямі форми регулювання державою інвестиційної діяльності, шляхом: регулювання бюджетної податкової політики; регулювання грошово-кредитної політики; регулювання фондового ринку;

4) інші сучасні форми регулювання інвестиційної діяльності, способом: експертизи інвестиційних проектів; захисту законних інтересів та прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» державне регулювання інвестиційної діяльності включає: 1) управління державними інвестиціями; 2) регулювання умов інвестиційної діяльності; 3) контроль за здійсненням інвестування всіма інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

державних норм та стандартів;

заходів щодо розвитку та захисту економічної конкуренції;

роздержавлення і приватизації власності;

визначення умов користування землею, водою та іншими

природними ресурсами;

політики ціноутворення;

проведення державної експертизи інвестиційних проектів;

інших заходів.

Інструменти прямого регулювання забезпечують безпосередній вплив держави на суб'єкти інвестиційної діяльності. Серед них передусім можна виділити нормативно-правові акти, програми, норми амортизаційних відрахувань, бюджетне фінансування, державні закупівлі тощо. Інструменти непрямого регулювання впливають на суб'єктів інвестиційної діяльності опосередковано через їх економічні інтереси. До них належать інструменти податкової, грошово-кредитної та зовнішньоекономічної політики держави.

Для регулювання грошових потоків у інвестиційній сфері доцільно поєднувати методи грошово-кредитної і фінансової політики. Грошово-кредитна політика може бути розроблена на довгострокову перспективу і через те вона є пріоритетною. Фінансова політика визначається фінансовими можливостями держави формувати в достатньому обсязі бюджет розвитку.

Слід зазначити, однак, що напрями економічної політики такі, зокрема, як, структурно-галузева, амортизаційна, податкова, грошово-кредитна політика тощо, безпосередньо пов'язані з інвестиційною політикою і обумовлюють одна одну. Більше того, названі напрями економічної політики можуть бути подані як складна ієрархічна система, в якій виникають власні внутрішні ефекти функціонування.

Вважаємо, що інвестиційна політика України на сучасному етапі перш за все повинна бути спрямована на створення необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва у галузях біоекономіки, а також забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним.

Основними завданнями державної інвестиційної політики розвитку біоекноміки є:

- орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;

- визначення державних пріоритетів інвестиційного розвитку України;

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяльності у галузях біоекономіки;

- створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу розвитку біоекономіки;

- забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку біоекономіки;

- ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інвестиційної діяльності у галузях біоекономіки, зокрема, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;

- розвиток міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної біотехнологічної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;

У новій фінансовій перспективі ЄС 2014-2020 рр. інновації (в т. ч. у розвиток біоекономіки) будуть фінансуватися в рамках програми Horizon 2020. Це механізм Європейського Союзу для фінансування діяльності, спрямованої на підтримку ідеї «Інноваційного Союзу в Європі 2020», метою якої є забезпечення конкурентоспроможності Європи в світі. Попередній бюджет програми становить 80 млрд євро. Horizon 2020 передбачає значне процедурне спрощення доступу до інвестицій. З цією метою регуляторні норми будуть приведені до єдиного стандарту. Програма об'єднує вже наявні досягнення в сфері науки та інновацій, які фінансувалися коштами рамкових програм, направлених на дослідження і технологічний розвиток. Horizon 2020 також відноситься до рамкової програми, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності та інноваційності. У рамках цієї програми можна фінансувати такі заходи: зміцнення позицій лідерів у сфері інновацій (надаються значні інвестиції для розвитку ключових технологій, а також підтримуються малий і середній бізнес); стабільний розвиток транспорту і мобільності; популяризація технологій, пов'язаних з відновлюваною енергією; забезпечення безпеки продуктів харчування.

Питання спрямування інвестицій в дослідження, інновації та навички є базовими у Європейській стратегії розвитку біоекономіки. Стратегія мобілізує державні і приватні інвестиції (наприклад, спільне підприємство «Біоіндустрія» з майже 1 млрд. євро фінансування ЄС, яке має залучити 2,7 млрд. євро приватних інвестицій) та ініціює стратегії розвитку біоекономіки на національному та регіональному рівнях (зокрема, на поточний момент розроблено десять національних стратегій і ще п'ять знаходяться в стані розробки).

Питання здійснення інвестицій в розвиток біоекономіки є надзвичайно актуальними, тому що навіть коли дані показують, що об'єднані біоіндустріальні галузі вклали 600 мільйонів євро в європейську економіку і забезпечили 3,2 мільйона робочих місць, біопромислові галузі як і раніше розглядаються як «нові» і, отже, ризиковані інвестиції для промисловості.

Програма Консорціуму біоекономічних підприємств (BBІ JU) заснована на концепції залучення державного фінансування, так що приватні інвестиції з галузі будуть вносити мінімум 2,73 мільярда євро проти державного внеску в розмірі 975 мільйонів євро протягом тривалості програми з 2014 по 2024 рік. Дані показують, що до січня 2015 року капітальні інвестиції членів BBI JU в регіони ЄС склали 2,16 млрд. євро, а до січня 2016 року - до 4 млрд. Євро. Створення BBI JU покликане дати сильний політичний сигнал для здійснення інвестицій в біопромисловість на рівні ЄС. Зокрема, необхідно відмітити спрямованість даної структури на забезпечення стабільної довгострокової діяльності, яка дозволяє здійснювати стратегічне програмування в промисловості. Ця стабільність буде мати вирішальне значення для залучення і забезпечення довгострокових інвестицій з приватного сектора, зокрема для демонстрації і та розгортання великомасштабної діяльності. Одна з цілей BBI JU полягає в тому, щоб полегшити умови для довгострокового розгляду політики розвитку біоекономіки, забезпечуючи стабільність і передбачуваність для створення спільного мережевого підходу в різних галузях промисловості. Ця співпраця повинна перетнути існуючі географічні кордони і об'єднати учасників на всіх етапах ланцюжка створення вартості. BBI JU є де-ризикованим капіталовкладенням, забезпечуючи спільне фінансове зобов'язання та спільно визначаються програми шляхом об'єднання ресурсів з державного та приватного секторів з використанням загальної платформи. Йдеться про узгодження ресурсів, цілей і стратегій, які повинні повернути Європу в гонку за найсильніші галузі, засновані на біотехнологіях, і де вона може навіть стати лідером в певних областях і в певних ланцюжках створення вартості.

Реальна цінність спільної програми діяльності підприємств на основі біоіндустрії полягає в тому, що держава і приватний сектор тісно співпрацюють один з одним. ЄС і держави-члени можуть розробити адекватну, стабільну і послідовну політику, що стимулює інвестиції в інновації та регіональний розвиток, сприяючи тим самим швидкому розвитку ринків біотехнологічної продукції на комерційній основі. Цей підхід дозволить потім залучити додаткові приватні інвестиції і спонукатиме промисловість продовжувати інвестувати в розвиток біоекноміки в Європі.

Рівні інвестування BBI JU, доступні для учасників, розрізняються залежно від типу організації. Бенефіціари, такі як університети, інші академічні та освітні установи, некомерційні організації та регіони, отримують фінансування в розмірі 100% від їх витрат на інноваційну діяльність, дослідницьку роботу, а також за координацію і підтримку.

Велика промисловість може отримати фінансування для флагманських і демонстраційних проектів до 70% прийнятних витрат в цих інноваційних діях BBI JU. Велика промисловість не отримує коштів для участі в дослідженнях та інноваціях BBI JU або координації та підтримки. Малі та середні підприємства отримають 100% фінансування для досліджень і інноваційних процесів BBI JU, а також дії по координації і підтримки і 70% прийнятних витрат на флагманські і демонстраційні проекти

У 2017 р. програмою BBI JU затверджено близько 65 проектів для фінансування за всім спектром проектів (RIA, CSA, IA DEMO і Flagships). До них відносяться дії, що охоплюють такі сегменти ланцюжка створення вартості, які спрямовані на:

• створення нових виробничо-збутових ланцюжків на основі розробки стійких систем збору і подачі біомаси з підвищеною продуктивністю і поліпшеним використанням сировини для біомаси (в тому числі побічних продуктів);

• розблокування використання і валоризації відходів та лігноцелюлозної біомаси;

• приведення існуючих ланцюжків створення доданої вартості до нових рівнів за рахунок оптимізації використання сировини і промислових побічних потоків, пропонуючи на ринок інноваційні продукти з доданою вартістю, що створює ринкову привабливість і підсилює конкурентоспроможність галузей сільського господарства і лісового господарства ЄС;

• доводячи технології до зрілості у вигляді досліджень і інновацій, шляхом модернізації та створення демонстраційних і флагманських біоресурсів, які будуть обробляти біомасу в ряді інноваційних продуктів.

Програма BBI JU націлена на розгортання стійкого біотехнологічного ланцюжка створення вартості, зосередивши свої дії на пріоритетних питаннях:

• біовідходи і побічні продукти вважаються пріоритетною сировиною. До них входять муніципальні відходи, стічні води, побічні продукти з харчової промисловості, сільськогосподарські та лісові відходи;

• реконверсії маргінальних земель і земель напівзасушливих районів для виробництва спеціалізованих культур;

• зосередження уваги на біоресурсах другого покоління для виробництва біопалива;

• підвищення продуктивності промислових багатоцільових культур;

• розгортання нових ланцюжків поставок сировини: лігноцелюлозних залишків від сільськогосподарської діяльності та лісових залишків;

• створення білка з побічних потоків агропродовольчих матеріалів і вилучення фосфору і калію для розробки нових добрив;

• скорочення внесення добрив і збільшення врожайності.

Досягнувши своєї мети щодо збільшення інвестицій в європейський промисловий сектор, заснований на використанні біотехнологій, програма BBI JU матиме широкі екологічні та соціально-економічні вигоди для європейських громадян та сприятиме встановленню Європи як ключового гравця в дослідженнях, демонстрації та впровадженні передових продуктів на основі біопродуктів і біопалива.

Прикладом важливості інвестиційної політики для розвитку біоекономіки слугує також «Дорожня карта 2050» Європейської паперової промисловості, в якій детально описані шляхи та інвестиції, необхідні для скорочення викидів вуглекислого газу на 80% при створенні на 50% більше доданої вартості. У «Дорожній карті» передбачається необхідність збільшення інвестицій в розмірі 44 млрд євро, що є більшим на 40% нинішніх рівнів, для переведення цієї промисловості в Європі на біооснову та забезпечення розвитку низьковуглецевої біоекономіки до 2050 року

Прикладом значних інвестицій в розвиток біоекономіки може слугувати Фінляндія. У результаті останніх структурних змін в IT-галузі в Фінляндії з'явилася достатня кількість доступних для найму висококваліфікованих фахівців, а довгострокові вкладення в розвиток інноваційної підприємницької екосистеми роблять країну привабливою площадкою для розвитку як бізнесу, так і науково-дослідницької діяльності. Міцна індустріальна база, помножена на ноу-хау і доступність деревної сировини - це також відмінна основа для розвитку проектів, пов'язаних з біоенергетикою і біоекономікою. Зокрема, Sunshine Kaidi - компанія, що входить в найбільший китайський біоенергетичний концерт, повідомила про те, що планує витратити близько мільярда євро на будівництво центру біопереробки в Кемі. Китайська компанія China CAMC Engineering спільно з фінською Boreal Bioref підписали угоду про будівництво центру біопереробки відходів, спорудження якого обійдеться близько 780 мільйонів євро. Компанія з США Acorda придбала фінську Biotie Therapies приблизно за 320 мільйонів євро.

Прикладом інвестиційного проекту розвитку біоекономіки може слугувати діяльність першого в світі біопереробного завод з виробництва поновлюваного дизеля на основі деревини в м. Лаппеенранта, Фінляндія. Біопереробний завод працює на основі процесу гідрообробки і виробляє приблизно 120 млн літрів поновлюваного палива UPM BioVerno щорічно. На будівництво цього заводу було витрачено 175 млн євро, завод безпосередньо створить 50 робочих місць, а побічно - ще 150 додатково.

На розташованому неподалік від містечка Йоутсено заводі Metsä Fibre («Мется Файбр»), що входить до групи компаній Metsä ( «Мется»), вже зараз налагоджено виробництво біогазу з деревної тріски. Вироблений заводом біогаз за складом схожий з пріродниим азом.

Фінська енергокомпанія Fortum ( «Фортум») будує завод з виробництва біопалива для вантажних суден на південному сході Фінляндії. Новий комплекс буде інтегрований в існуючу електростанцію міста Йоенсуу. В якості сировини для виробництва біопалива планується використовувати відходи лісопромислового виробництва, а також деревна біомаса.

Компанія Green Fuel Nordic ( «Грін Фьюел Нордік»), яка прийшла на ринок біоенергетики зовсім недавно, завершує в 2017 році будівництво двох нових біоенергетичних заводів на сході Фінляндії - одного в місті Савонлінна, іншого в місті Іісалмі. Обидва заводи будуть працювати на початковому етапі як електростанції, в подальшому на них планується виробляти біопаливо з деревини.

Чинників, що стимулюють здійснення інвестицій в сферу біоекономіки, багато. Це перш за все правові норми, що регулюють діяльність підприємств, згідно з якими фірми іноді «зобов'язані» вживати певні дії, наприклад, екологічної спрямованості. Також існують фінансові, ринкові, економічні і навіть громадські або етичні передумови.

Одним із факторів, котрі не сприяють вкладенню інвестицій в розвиток біоекономіки є низький рівень знань про біоекономіку. Відсутність знань веде до збільшення невизначеності і ризику, пов'язаного з даною інвестицією. Потенційний інвестор, не маючи достатнього рівня знань про технології біоекономіки, доступні джерела фінансування або правові норми, відмовиться від інвестиції і буде шукати більш надійні шляхи для вкладення капіталу. Важливим фактором, який не мотивує інвестиційну діяльність в секторі біоекономіки, є відсутність інтересу з боку клієнтів до продуктів і послуг «біо». Низький попит на біопродукцію приводить до втрати рентабельності та окупності інвестицій. Щоб зацікавити споживачів біопродуктами, вироблених з використанням сучасних технологій, необхідно впроваджувати різні інструменти фінансової мотивації і проводити інформаційні кампанії на тему їх можливостей. Це пов'язано з тим, що значна частина суспільства негативно відноситься до продуктів і послуг такого роду.