Тема 6. Проблеми та перспективні напрями розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій в обліку державного сектору

Основними загальними вимогами, які мають бути забезпечені у разі впровадження комп’ютеризованої інформаційної систем, є такі: якнайповніша реалізація управлінських запитів у відповідні терміни та з відповідними якісними параметрами; застосування найбільш ефективних технологій збору, реєстрації, передачі, зберігання, обробки і подання інформації; надійний захист інформації від несанкціонованого доступу; надійність та висока адаптивність комп’ютерних мереж.

Цим вимогам мають підпорядковуватися концепції розробки структури, архітектури, компонент і семантики комп’ютерних систем формування та подання джерел облікової інформації. Досягнення врахування названих складових (враховуючи той факт, що діяльність бюджетних установ (особливо досліджуваних галузей) у сучасних умовах здійснюється завдяки застосуванню засобів комп’ютеризованої обробки даних) можливе лише на основі дотримання принципів забезпечення раціонального функціонування комп’ютеризованих робочих місць бухгалтерів-управлінців і керівного складу усіх ланок. До таких принципів, як свідчить узагальнення рекомендацій ряду науковців, слід зарахувати: інтеграцію вхідних даних при оперативному бухгалтерському та систематичному обліку (1); класифікацію і системи кодування облікової (у широкому змісті економічної) інформації (2); уніфікацію та типізацію форм первинних документів (3); комп’ютеризацію збору, реєстрації та передачі інформації відповідним управлінським ланкам (4); системний контроль достовірності й обґрунтованості відображення господарських операцій в обліку, а також можливості альтернатив (5); комп’ютеризацію (автоматизацію) здійснення розрахунків вихідних даних (документообороту) (6); комбіноване збереження облікової інформації (7); безперервність облікового процесу, системний підхід до нього й посилення систем захисту і контролю (в тому числі щодо здійснення руху фінансових коштів в автоматичному режимі) (8); багаторівневу структуру відображення об’єктів обліку на рахунках синтетичного й аналітичного обліку (в тому числі передбачення функціональних можливостей їхньої адаптації до конкретної бюджетної установи) (9); персоналізацію рахунків та ін. (10).