Тема 6. Проблеми та перспективні напрями розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій в обліку державного сектору

Обов’язковим при розробці шляхів розвитку системи обліку бюджетних установ у цьому напрямі є врахування специфіки можливостей подання інформації, тобто особливостей джерел інформації. В комп’ютеризованих системах  вони мають більш широкий спектр і відмінні від паперових документів характеристики.

По-перше, комп’ютерне опрацювання інформації загалом, як і облікової зокрема, здійснюється з допомогою певних сигналів і алгоритмів.

По-друге, для таких систем характерна наявність певних моделей, специфічної структури, а також використання фізичних, математичних, віртуальних і ряду інших компонент.

Правочинність джерел інформації, отриманих з допомогою носіїв даних у комп’ютеризованій системі обліку, передбачає застосування специфічних підходів ідентифікації, оскільки в такій системі використовуються різні компоненти джерела інформації, основні з яких фізичні та математичні (рис. 6.6).

Рис. 6.6. Компоненти джерел облікової інформації бюджетних установ

в умовах комп’ютеризації

Фізичні й математичні компоненти джерел подання облікової інформації та рекомендовані функціонали для їхнього опису (рис. 6.6) як основа розвитку методології обліку вказують на наявність абсолютно нових напрямів наукових досліджень. Логічним у цьому разі є наявність тісного зв’язку розвитку теорії обліку в бюджетних установах з технічною його складовою. Таким чином, наукові дослідження  перебувають на стику щонайменше трьох наук – обліку, інформатики та математики. Варто зазначити, що спрямування наукових досліджень у цьому напрямку доволі складний науковий процес, який виходить за межі однієї науки. Зокрема, якщо об’єкт керування знаходиться у нестабільному стані, то одним із варіантів подолання цього явища може стати розробка стратегії, спрямованої на посилення позицій найбільш ефективних напрямів діяльності. При цьому важелем досягнення зазначеної мети виступатиме наукове використання ентропійних методів.

Ентропійний підхід опису станів і процесів об’єктів обліку до сьогодні мало практикується, а в науковій обліковій теорії лише згадується як можливість удосконалення облікової системи. Вперше у вітчизняній обліковій науці такий підхід частково використав і розвинув С. Ф. Легенчук при розвитку теорії та методології бухгалтерського обліку в умовах постіндустріальної економіки. Науковець застосував його при доведенні необхідності відображення в обліку складових зовнішнього середовища підприємства. Щодо цього вчені-економісти дещо відстають від науковців технічного спрямування, які активно розвивають теорію щодо ролі та руху інформації у системах управління. Зокрема, Я. М. Николайчук зазначає, що жодна з функцій управління не може забезпечувати підтримки заданих параметрів системи без налагоджених і постійних потоків інформації. При цьому основою широкомасштабного впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у всі сфери науки є відповідний випереджувальний розвиток інформатики та комп’ютерних технологій, які впливають на функціонування широкого класу структур і інститутів науки, суспільства, економіки, соціальної сфери та культури.

Щодо віртуальної компоненти джерел облікової інформації варто зазначити, що вона малорозвинута в системі обліку державних вищих навчальних закладів і установ охорони здоров’я, хоч є достатньо ефективною та дає змогу не лише формувати ілюстративний матеріал для здійснення внутрішньої звітності керівництва перед трудовим колективом, а й може забезпечити розширення меж діяльності бюджетної установи. Це, у свою чергу, сприятиме поліпшенню результативності її діяльності. Попри те, що практика надання віртуальних освітніх і медичних послуг в Україні практично не розвинута (мається на увазі як офіційний вид діяльності у структурі бюджетних установ), її розвиток надав би названим суб’єктам бюджетної сфери більш широкі можливості для отримання доходів. Разом з цим, такий підхід потребує адекватної модернізації системи обліку й розвитку його організації та методології.

Таким чином, модернізація обліку шляхом застосування сучасних техніко-комунікаційних досягнень – важливий та ефективний напрям його удосконалення. Його використання на практиці може привести до певного результативного прориву суб’єктів, які здатні скористатися власними зовнішніми перевагами, порівняно з тими, що їх ігнорують. Привабливим з точки зору теоретичного осмислення та практичного використання ентропійний підхід є в умовах нестабільної економіки, оскільки він дає змогу досягти зменшення розриву між обліковими даними і фактичними їхніми значеннями у ринковому середовищі.

Так, облікова система, яка ґрунтуватиметься на використанні математичного інструментарію на базі ентропії, даватиме більш реальну оцінку стану об’єкта, ніж система, яка існує на даний момент. У вітчизняній теорії така позиція поки не розвинена, особливо щодо системи обліку чи економічних об’єктів. Відповідно її розробку можна вважати першою спробою використання математичного апарату ковзних і вагових характеристик в обліку, а також кореляційних моделей і ковзного регресійного аналізу. Обґрунтуванням доцільності розвитку такого напряму наукових досліджень є об’єктивна потреба суб’єктів керування в подоланні ефекту старіння інформації, а також той факт, що методи управління, які використовуються в сучасних умовах, визначаються ринковою ситуацією, або точніше ступенем її нестабільності. У такому разі розвиток інформаційних технологій формування даних з широким використанням різного роду моделей джерел інформації є важливим інструментом модернізації системи обліку бюджетних установ і вказує на розширення меж сутності облікової інформації до її розуміння як метаінформації.