Тема 5. Структура та зміст дисертаційної роботи.

Мові і стилю викладу матеріалів дисертаційного дослідження слід приділяти дуже серйозну увагу. Про якість використання наукової мови і стиль дисертації вказують рецензенти, експерти, опоненти, спеціалізована вчена рада у своїх висновках та відгуках. 

Дисертаційна робота має бути написана діловою українською мовою з науковим стилем викладення її змісту. Вона має характеризуватися цілісною, змістовною завершеністю, логічною послідовністю розглянутих питань, чіткістю, ясністю та достовірністю викладення матеріалів дослідження. 

Існують такі стилі мови: науковий, публіцистичний, офіційно діловий, літературно-художній, розмовний. 

Різновидами наукового стилю є: власне науковий, науково-популярний, науково-навчальний. 

Науковий виклад матеріалів складається головним чином із відомостей, фактів, тез і аргументів, метою яких є доведення істини. 

Найважливішим засобом вираження логічних зв’язків в науковій мові є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби, що вказують на: 

 послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже, і т ін.), 

 заперечення (проте, тимчасом, але, тоді як, одначе, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), 

 перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…, звернімося до…, розглянемо, зупинимось на…, розглянувши…, перейдемо до…, треба зупинитися на…, варто розглянути…), 

 результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати…). 

Їх використання сприяє удосконаленню рубрикації тексту. Емоційні мовні елементи в дисертаціях не використовують. При викладенні матеріалів дисертаційного дослідження слід використовувати спеціальну термінологію. 

Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу дисертації є зазначення джерела повідомлення, що реалізовується за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням…», «за даними…», «на думку…», «на нашу думку» і т. ін.). 

Стиль наукової мови – це безособовий монолог, який ведеться від третьої особи. Нині стало неписаним правилом у дисертації замість «я» використовувати «ми», що дає змогу відобразити власну думку як думку певної наукової школи. Проте не слід нагромаджувати текст цим займенником. Тому часто використовують звороти, що виключають наявність цього займенника.