Тема 9. Моніторинг наукових праць. Наукова комунікація.
Глобальна індексація наукових публікацій. Наукометричні показники діяльності вченого. Види міжнародних наукометричних баз даних та їх характеристика. Спілкування і комунікація. Види, типи і форми наукового спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування. Невербальні компоненти спілкування. Гендерні аспекти спілкування. Поняття ділового спілкування. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації. Культура сприймання публічного виступу. Уміння ставити запитання, уміння слухати. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
2. Наукометричні показники діяльності вченого.
Проблемою оцінки науковців займається наукометрія - область наукознавства, що займається статистичними дослідженнями структури і динаміки наукової інформації.
Наукове співтовариство дозволяє позиціюнувати вчених, дослідницькі центри (наприклад, лабораторії, кафедри, тимчасові творчі колективи та ін), наукові організації (ВНЗ, НДІ) в локальній та світовій наукових системах. Наукометричний аналіз цих об'єктів дає можливість оцінювати внесок дослідників як виробників інформації в світовий інформаційний масив, вивчати взаємозв'язки між окремими спільнотами.
Аналіз наукових знань дозволяє виявляти області, що швидко розвиваються, віддалені перспективи технологічних проривів, отримувати деякі уявлення про внутрішню структуру наукових досліджень, виявляти ті що зароджуються та перспективні напрямки і ухвалювати рішення для підтримки даних напрямків.
Часто наукометричні показники групують наступним чином: кількісні показники активності наукової діяльності (НД), якісні показники впливу публікацій на інформаційний масив і комплексні показники, що враховують кількісні та якісні критерії оцінки НД.
Ключовими показниками результатів НД для визначення рейтингу наукових установ і рейтингу вчених є:
показники публікаційній активності вченого, організації, галузі знань і т.д.
рейтингові показники періодичних видань
- Імпакт-фактор
- SNIP (Source-Normalized Impact per Paper, Moed H. F.)
- SJR (SCIMago Journal Ranking)
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ПУБЛІКАЦІЙ
Загальна кількість публікацій або кількість проіндексованих робіт (аналог списку наукових праць) - найбільш узагальнений показник, який отримується з бібліографічних баз систем цитування. Представляє суму публікацій автора, які були проіндексовані базою.
ІНДЕКС ЦИТУВАННЯ (ІНДЕКС ЦИТОВАНОСТІ) ПУБЛІКАЦІЙ
Кількісні дані про цитування публікацій відображають їхню корисність для інших учених. Самі по собі ці дані не вимірюють якість публікації, тому їх варто розглядати як індикатори, що показують, що дана робота з тим або іншим ступенем імовірності може виявитися досить значимою. Підрахунок цитування розширює можливості бібліометричних оцінок разом й у сукупності з іншими показниками.
Індекс цитування наукових статей (ІЦ) - реферативна база тих наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій і що надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний об'єм цитування, індекс Хирша та ін.)
ІЦ науковця є основним показником, що позначає повну кількість посилань на роботи, де даний дослідник фігурує як автор або співавтор, в інших джерелах, розподілене по роках. Індекс цитування – широко прийнятий у науковому світі показник «значимості» праць конкретного вченого, а саме:
- індекс характеризує ступінь актуальності й важливості проведених досліджень для тих областей знань, у яких працюють конкретні вчені або наукові колективи;
- високий індекс цитування деякою мірою служить офіційним визнанням конкретного вченого науковим співтовариством і підтвердженням його пріоритету;
- наявність у науково-освітній організації учених, що мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність і результативність діяльності організації в цілому.
Перший індекс цитування був пов'язаний з юридичними посиланнями і датується 1873 р. (Shepard's Citations). У 1960 інститут наукової інформації (ISI), заснований Євгенієм Гарфилдом, ввів перший індекс цитування для статей, опублікованих в наукових журналах, поклавши початок такому ІЦ, як "Science Citation Index (англ.) ", і потім включивши в нього індекси цитування по громадських науках ("Social Sciences Citation Index", SSCI) і мистецтвах ("Arts and Humanities Citation Index", AHCI). Починаючи з 2006 р. з'явилися і інші джерела подібних даних, наприклад Google Scholar.
Кумулятивний індекс цитування - загальна кількість посилань на усі роботи автора за весь час його діяльності. Індексом активно працюючого ученого за кордоном вважається більше 100 посилань на роботи за останні 7 років.
ІНДЕКС ХІРША
Індекс Хірша h-індекс, або індекс Хірша - наукометричний показник, запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хірш з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій. Індекс обчислюється на основі розподілу цитувань робіт даного дослідника. Хірш пише: "Вчений має індекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта (Np - h) статей цитуються не більше, ніж h раз кожна".
Іншими словами, вчений з індексом h опублікував h статей, на кожну з яких послалися як мінімум h разів. Так, якщо у даного дослідника опубліковано 100 статей, на кожну з яких є лише одне посилання, його h-індекс дорівнює 1. Аналогічним буде h-індекс дослідника, який опублікував одну статтю, на яку посилалися 100 разів. У той же час (більш реалістичний випадок), якщо у дослідника є 1 стаття з 9 цитуваннями, 2 статті з 8 цитуваннями, 3 статті з 7 цитуваннями, ..., 9 статей з 1 цитуванням кожної з них, то його h-індекс дорівнює 5 .
Індекс Хірша може обчислюватися з використанням як безкоштовних баз даних в інтернеті (Google Scholar, ADS NASA), так і баз з платною підпискою (Scopus або ISI Web of Science). H-індекс, підрахований для однієї людини з використанням різних БД буде різний - як і інші наукометричних характеристики, так як він залежить від області охоплення обраної БД.
Крім того, h-індекс може обчислюватися на певний період часу; з урахуванням і без урахування самоцитування.
Індекс добре працює лише при порівнянні вчених, що працюють в одній галузі досліджень, оскільки традиції, пов'язані з цитуванням, відрізняються в різних галузях науки (наприклад, в біології та медицині h-індекс набагато вищий, ніж у фізиці).
ІМПАКТ-ФАКТОР
Універсальні показники дозволяють оцінювати діяльність різних об'єктів, спрямовану на створення нової інформації. До таких показників відносяться широко відомий у світовому співтоваристві імпакт-фактор і розроблений Системний Показник Публікаційної Активності (СППА (S, U)).
Що вважається цитуванням. Почнемо з визначення: (1) Стаття А цитує статтю Б, якщо хоч би один раз в тексті А є посилання на Б і Б, таким чином, винесена в А в пристатейний список літератури або фігурірує в посторінковій виносці. (2) Журнал M цитує журнал N так - скільки статей з M цитують статті з N. Таким чином, якщо в тексті однієї статті інша публікація згадується кілька разів, це вважається одним цитуванням
Таким чином, Індекс цитування визнається як одинз найефективніших світових систем наукової інформації. Структура індексу цитування дозволяє йому виконувати досить широкий спектр функцій, головними з яких є:
- інформаційний пошук для обслуговування індивідуальних дослідників і наукових організацій;
- використання зв'язків між публікаціями для виявлення структури областей знання, спостереження і прогнозування їх розвитку (картирування науки і виявлення дослідницьких фронтів);
- оцінка якості публікацій і їх авторів науковим співтовариством.
Комплексна оцінка індексу цитування дозволяє оцінювати наукові підрозділи по науковцям що до них входять. Вона широко застосовується для оцінки журналів, наукових товариств, редакційних колегій та іншого.
Зміст індексу цитування, у свою чергу, є об'єктом інтенсивних досліджень фахівців з соціології науки, наукометрії і наукознавству. Періодичні дискусії виникають з приводу адекватності оцінок окремих публікацій і їх авторів за допомогою методів, заснованих на даних про цитування.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла