Тема 1. Підприємство та підприємництво як сфера професійної діяльності

Складові підприємницького успіху.

 Сенсом всіх видів людської активності є прагнення успіху. Успіх є дійсним, коли він отримується за допомогою дій не проти інших, а разом з іншими: 

―Успіх, що завдає шкоди іншим - це невдача‖. Ця істина стара, але залишається вірною і на сьогодні.

 Головним показником успішної діяльності підприємця є сума прибутку, який одержується завдяки реалізації підприємницької ідеї. Форма організації процесу позначає логічно поєднання факторів виробництва, під яким розуміються: 

 ресурси, що складаються із двох основних компонентів - капіталу та витрат;

  здібності або таланти підприємця. Завдання підприємця зводиться не просто до сполучення цих факторів виробництва, а до пошуку найбільш ефективної форми такого симбіозу. Важливу роль грає оптимізація виробничих витрат, тобто раціональне співвідношення витрат, капіталу та обсягу продукції [24].

Під раціоналізацією розуміються заходи, які спрямовані на випуск певного обсягу продукції з меншими витратами ресурсів, або на збільшення випуску продукції при незмінних ресурсах. Для підприємця раціоналізація витрат є предметом постійної турботи, так як процес підприємницької діяльності означає оперування обмеженими ресурсами, а це, у свою чергу, потребує постійної орієнтації на скорочення ресурсів у процесі виробництв. 

Раціоналізація як постійний процес, часто виступає синонімом поняття ―ефективність. Таким чином, підприємництво - це мистецтво задоволення потреб разом із раціональним використанням ресурсів, що сприяє розвитку виробництва в довгостроковій перспективі. Під витратами розуміється все те, що підприємець витрачає на виробництво товару, тобто всі його видатки (звичайно, в грошовій формі). 

Доход – це надходження на рахунок або в касу підприємця як оплата за певні дії підприємця або за передачу товарів, майна іншій особі, що здійснює платіж на рахунок підприємця. Доход необхідно відрізняти від позикових коштів, що надходять на адресу підприємця на якийсь певний час і мають бути повернуті в майбутньому. Наприклад, на банківський рахунок підприємця Скрипка М.М. надійшло 550 тис. грн. від ТОВ “Грація” у якості платежу за поставлену продукцію, виробництво якої обійшлося йому в 317 тис. грн. У такому випадку, 550 тис. грн. - це доход, а прибуток становитиме 233 тис. грн. Підприємницький прибуток – це різниця між доходами та витратами, яку отримано внаслідок реалізації прийнятого підприємцем рішення щодо виробництва та постачання на ринок товару. Підприємницька діяльність вимагає від людини, яка займається нею, певних якостей, оскільки засновується на необхідності виявлення творчих здібностей, таланту, розуму та кмітливості, а також широти мислення й знань. Тому успіх у підприємництві пов’язаний з характерними рисами підприємця, основними з яких є: 

По-перше, підприємець – це особа, яка придумує щось нове або поліпшує вже існуюче і використовує це в практичній діяльності. 

По-друге, характерною рисою підприємця є його здатність йти на ризик. 

По-третє, важливою рисою підприємця є здатність протистояти різним видам адміністративного тиску, наполегливість у досягненні мети. Четверта важлива риса підприємця полягає в тому, що це людина з яскраво вираженими рисами лідера, тобто він має здібність керувати іншими людьми. П’ята риса – підприємець повинен бути фізично здоровою людиною, яка здатна до тривалої та тяжкої роботи. Крім цього він повинен відрізнятися поміж людей певними особистими якостями [24]:

- здатність постійно шукати нові можливості і проявляти ініціативу у вирішенні назрілих проблем, бути готовим до неодноразового поновлення зусиль, щоб подолати перешкоди, змінювати намічену лінію поведінки, щоб досягти мети;

 - готовність до ризику;

 - націленість на ефективність і якість, тобто організовувати діяльність краще, швидше і дешевше за інших;

 - активність у діяльності колективу, тобто братися за справу разом з працівниками;

 - цілеспрямованість – це ясно виражати цілі, мати довгострокове бачення;

 - прагнення бути інформованим – особисто збирати відомості про клієнтів – постійних покупців та замовників, постачальників, конкурентів;

 - вміння проводити систематичне планування і аналіз діяльності фірми, стежити за господарськими показниками і використовувати їх для прийняття рішень;

 - вміння переконувати підлеглих і встановлювати ділові і особисті зв’язки з партнерами; 

- бути самовпевненим, тобто прагнути до незалежності від правил і контролю інших людей, вірити у свою здатність вирішувати важкі завдання [24].

Тобто, гарна ідея і наявність коштів не принесуть успіху, якщо ними керує особистість, яка не має відповідних ділових якостей. Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва: 

- стабільність економічної та соціальної політики держави, яка є джерелом упевненості підприємців у тому, що вони не стануть жертвами кон’юнктурних політичних рішень; 

- позитивна громадська думка – ставлення до підприємництва як до одного з престижних видів діяльності; 

- існування розвинутої інфраструктури підприємництва;

 - ефективна система захисту інтелектуальної власності; 

- дебюрократизація процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів. 

Таким чином, підприємництво виступає як зовнішньоекономічна категорія, елемент бізнесу, тип господарювання й спосіб життя [24].