Тема 3. Теоретичні основи біржової діяльності

У ринковій економіці біржова діяльність – це важлива та невід’ємна складова організованої торгівлі на міжнародних ринках товарів та послуг. Сучасна біржова діяльність стала результатом історичного розвитку форм оптової торгівлі від базару до організованої форми біржової торгівлі. Тому процеси виникнення та розвитку біржової діяльності необхідно розлядати на практиці міжнародного досвіду країн з ринковою економікою, де біржова торгівля на товарних і фондових біржах формувалась і змінювалась поетапно.

В основі виникнення і розвитку біржової діяльноті лежать стародавні базари, на яких збиралися купці зі своїм товаром і здійснювалася купівля продаж або, на ранніх етапах, обмін товарів, а також відбувався обмін певною інформацією про товари, ціни, умови купівлі-продажу.

Базар характеризується наступними основними ознаками:

-                регулярне проведення відкритих (публічних) торгів;

-                обов'язкова наявність товарів під час торгів;

-                відсутність обмежень на товари для купівлі-продажу;

-                ціни встановлюються в процесі торгів на основі попиту і пропозиції;

-                після здійснення купівлі-продажу товар негайно передається покупцеві;

-                охоплює локальні території;

-                гарантії якості і виконання угод не високі.

У сучасних умовах базар – це форма періодичної роздрібної торгівлі товарами народного споживання, які організовуються торговими системами і підприємствами та державними органами. Метою проведення базарів є задоволення попиту населення на окремі товари льними [18]. Наприклад, вже на наступний рік після заснування Одеси – в 1795 р. з'явився «Вільний ринок» спеціально для продажу життєво необхідних товарів, потім, він став Старим базаром. Одночасно з'являються Червоні ряди (нині Червоний провулок) для продажу мануфактурних товарів і Грецький базар (нині Грецька площа і вул.К.Лібкнехта). Відомий в нашій країні одеський базар «Привоз» був започаткований з 1827 року, коли на Привозній площі був побудований величезний ринок. З тих пір він став головним ринком Одеси [24].

Біржова діяльність увібрала певні риси як базарів, так і ярмарок. Адже торговці потребували більш легкого і чіткого виконання угод з купівлі-продажу, створення гарантованої системи розрахунків, а також вироблення механізмів захисту інтересів покупців і продавців від несприятливих цінових змін.

“Ярмарок” – з нім. мови – це “щорічний ринок”. Це трактування свідчить про певну періодичність торгівлі.

В епоху середньовіччя ярмарки набули значного поширення. Популярними були вексельні ярмарки в європейських країнах.

Ярмарком з роздрібного продажу товарів прийнято називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, з метою продажу товарів народного споживання, що  проводяться в обумовленому місці, у встановлені терміни, за участю багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств – виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких установ (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів та ін. [18].

Як правило, сьогодні продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торговлі [18].

Ярмаркам притаманна певна організаційна форма торгівлі, якій характерні наступні риси:

-                регулярне з певною періодичністю (1-2 раза на рік) проведення відкритих (публічних) торгів;

-                можлива відсутність товарів під час торгів, торгівля за каталогами;

-                притаманна певна спеціалізація торгівлі за галузевим призначенням;

-                ціни встановлюються в процесі торгів на основі попиту і пропозиції;

-                після здійснення купівлі-продажу товар негайно передається або поставляється покупцеві;

-                охоплює більші території (регіональні, національні, міжнародні);

-                гарантії якості і виконання угод вищі, ніж на бащзарі.

В Україні ярмарки почали бурхливо розвиватись ще з 16 ст. Однією з найвідоміших ярмарок, якій присвоєно національний статус є Сорочинська ярмарка, що стала популярною після виходу повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок».

Бурхливий розвиток форм оптової торгівлі з XVI ст. сприяв поширенню постійних, а не тимчасових видів, а саме – аукціонів та біржової торгівлі. Слід зазначити, що саме аукціони стали стартом для біржової торгівлі.

Розвиток суспільного виробництва спричинив стрімке зростання асортименту у пропозиції та вимоги попиту. Доставка товарів в місця продажів, де збиралася значна кількість потенційних покупців поступово визначила, що не обов'язково привозити товар, досить домовитися про його ціну, а все інше можна обговорити в угоді на купівлю-продаж активів.

Аукціон характеризується наступними ознаками:

-                регулярне (1-2 раза на місяць) проведення відкритих (публічних) торгів;

-                можлива відсутність товарів під час торгів, торгівля за каталогами;

-                наявність правил торгівлі, допуск до торгівлі тільки зареєстрованих учасників;

-                торгівля здійснюється, як правило ведучим – маклером у форму простого аукціону;

-                притаманна певна спеціалізація торгівлі;

-                ціни встановлюються в процесі торгів на основі попиту і пропозиції і формується по кроках на пониження чи підвищення;

-                після здійснення купівлі-продажу товар негайно передається або поставляється покупцеві;

-                охоплює великі території (регіональні, національні, міжнародні);

-                гарантії якості і виконання угод значно вищі, ніж на базарі і яр марці;

-                популярна електронна форма аукціонів.

Перша згадка про аукціони як форму торгівлі зустрічається у римлян. Саме слово «аукціон» походить з латинського слова «auctio», що означає – «підвищувати». Це означає, що товари продавались за технологією підвищення ціни. Тобто товар дістається тому, хто запропонує найвищу ціну. Майбутній аукціонний продаж рекламувалася двома способами: робилася публічна заяву і розсилалися письмові повідомлення, що містять деталі аукціону. Також існують записи про те, що аукціони проводилися в «atrium auctionarium» – спеціальних приміщеннях, де також влаштовувалися виставки безпосередньо перед торгами. На відміну від уявлення про те, що ставки робилися шляхом вигукування, насправді аукціонні продажі проходили в тиші, а бажання зробити ставку позначалося кивком голови або підняттям руки [25].

Однак особливий інтерес викликає діяльність британських аукціонних будинків, тому що саме за їх зразком вибудовується система ведення торгів у всіх країнах. Стрімкий розвиток Великобританії не тільки на політичній арені, але і в області мистецтва, дозволило їй зайняти одне з основоположних місць на світовому арт-ринку. Існують ранні свідчення про те, що перші торги влаштовувалися в барах і тавернах Лондона, де основним предметом продажу були книги [25].

До кінця XVII ст. починають оформлятися умови продажів на аукціонах в Лондоні. Цікавим була «продаж по свічці» (sale by candle) відома, як чисто англійська. Запалювалася свічка довжиною в дюйм, і той покупець, який останнім називав ціну перед тим, як свічка гасла, ставав переможцем аукціону [25].

У XVIII ст.. можна було вже назвати кілька вдалих британських аукціоністів, серед яких був Крістофер Кок. У газеті The London Evening Post 1739 р. була опублікована замітка про майбутній аукціон. Розпродавалося майно збанкрутілого торгівця. Аукціон повинен був відбутися 5 квітня, в місці проведення торгів можна було знайти «каталоги, а також відвідати передпродажну виставку, щоб ознайомитися з лотами». Саме Крістофер Кок вперше розміщує в газеті рекламу про майбутній аукціон. Крім того, саме після знайомства з ним, Семюель Бейкер і Джеймс Крісті створили найбільші аукціонні будинки «Сотбіс» і «Крістіс» [25].

Найвищою формою організованої торгівлі в ринковій економіці стала біржова. Біржова діяльність будучи на вершині піраміди змогла сформуватись на основі основних характерних рис усіх попередніх форм оптової та роздрібної торгівлі.

З розширенням номенклатури товарних активів почали все частіше виникати цінові коливання, за таких умов лише біржова діяльність стала основою для забезпечення своєчасною інформацію щодо стнау кон'юнктури і сформувала умови для здійснення найвигідніших угод з купівлі-продажу.

Важливим завданням біржової діяльності стала централізація в одному місці попиту і пропозиції, завдяки цьому усі ринкові учасники отримали можливість впливати на тенденції зміни ринкової кон'юнктури.

Сьогодні біржова діяльність, залежно від специфіки біржової торгівлі та рівня технологічного розвитку бірж, організовується у формі різних типів аукціонів, включаючи прості аукціони, що притаманні вітчизняним біржам і закінчуючи подвійним голосовим або електронним аукціоном на провідних біржових майданчиках світу. Слід зауважити, що в нашій країні зародження біржової діяльності відбулось на основі організації перших сільськогосподарських аукціонів.

У загальному, біржову діяльність необхідно віднести виключно до організованого ринку, який може функціонувати у визначених місцях, за єдиним законодавчо- правовим механізмом та прийнятими правилами торгівлі та нормами, де заключаються торговельні угоди виключно брокерами з брокерських контор чи дилерами з метою одержання комісійних або прибутку.

Біржова діяльність характеризується наступними ознаками:

-                концентрується у великих промислових або торгівельних містах – місцях виробництва, споживання та реалізації товарів чи фінансових інструментів;

-                регулярні торги (щоденні) проведення відкритих (публічних) торгів, які виокремлені у часові діапазони – торгові сесії, жорстко регламентовані біржами;

-                торгівля здійснюється тільки біржовими товарами, за встановленими специфікаціями біржових контрактів;

-                торгівля біржовими контрактами з виконанням у майбутньому з можливістю закриття контрактів у розрахунковий спосіб, без поставки товару;

-                наявність жорстких правил біржової торгівлі;

-                допуск до торгівлі тільки біржових посередників – членів біржі, які є посередниками між біржами та клієнтами;

-                ціни встановлюються в процесі торгів на основі попиту і пропозиції і формується по кроках, встановлених біржею;

-                високий рівень гарантійного забезпечення, наявне гарантування виконання усіх біржових угод завдяки механізму клірингу і маржових внесків;

-                поширюється на національному чи глобальному рівнях (Чикаго, Лондон, Токіо, Київ);

-                поширена електронна система біржової торгівлі – Інтернет-трейдинг;

-                інформаційна відкритість для усіх учасників ринку;

-                відсутність прямого державного втручання у процеси ціноутворенняя на біржі, проте жорстка система регулювання поведінки учасників ринку, з метою захисту прав інвесторів;

У сучасних умовах саме біржова діяльність забезпечує організовану форму біржової торгівлі строковими контрактами, що гарантуються кліринговою палатою. Такі заса організації біржової діяльності надають можливість ефективно відображати стан ринкової кон’юнктури, адже участь приймають як виробники, споживачі продукції, так і трейдери або спекулянти, які прагнуть отримати прибутки від своїх інвестицій у біржові інструменти.