Тема 5. Основи законодавчо-правового регулювання підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Суспільні відносини часто формуються на конкурентній боротьбі, яка полягає у суперництві за найбільш сприятливі умови існування, у спортивних та інтелектуальних змаганнях, політиці, економіці та інших сферах. 

Однак особливе місце займає конкуренція як економіко-правова категорія, пов’язана з виробництвом товарів, виконанням робіт чи наданням послуг. Економічна конкуренція є визначальною умовою для сталого економічного розвитку держави, оскільки вона мотивує суб’єктів підприємницької діяльності враховувати потреби суспільства і споживачів, підвищувати якість продукції, знижувати витрати їхнього виробництва, упроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, просуватися на міждержавні ринки тощо. Етимологія слова «конкуренція» походить з латинської (concurro – «збігатись», «зіштовхуватись»), означає суперництво щодо визначеного роду об’єктів. Уперше поняття конкуренції сформулював у 1776 р. видатний економіст А. Сміт у відомій праці «Дослідження про природу і причини багатства народів». Він визначив конкуренцію як суперництво, що підвищує ціни під час скорочення пропозиції товарів і знижує ціни під час перевищення пропозиції над попитом. Крім того, автор запропонував головний принцип конкуренції – принцип «невидимої руки», який полягає в тому, що підприємець, маючи власні інтереси щодо вигоди, одночасно реалізує й інтереси всього суспільства [3].

Закон України від «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цим законом передбачений перелік дій суб’єктів господарювання, які вважаються анти конкурентними узгодженими діями, вчинення яких заборонено; поняття монопольного становища на ринку; антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування; порядок здійснення контролю за концентрацією суб’єктів господарювання та надання дозволу на таку концентрацію; порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; порядок виконання та оскарження рішень органів АМКУ [3].
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», конкуренція – це змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Таке ж визначення продубльоване у згадуваній ст. 25 ГК України [3].
Закон України  «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначив правові засади захисту суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції; поняття недобросовісної конкуренції та її основні види; відповідальність за вчинення дій, спрямованих на недобросовісну конкуренцію [3].
Законом України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-ХІІ започатковано діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних органів; визначено статус, завдання, структуру та основні принципи діяльності АМК; порядок здійснення відносин з органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими контролюючими органами, засобами інформації та громадськими організаціями; процесуальні засади діяльності АМК. Основною метою діяльності АМК є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель [3].
Монополія (від грецьких слів «mono» – один, «poleo» – продаю) – це виключне право в певній галузі, держави, організації, фірми. В ідеалі монополія – це стан, коли один суб’єкт забезпечує всі пропозиції певного товару або послуги на ринку. У реальному житті таке трапляється вкрай рідко і зазвичай монопольним вважається домінування певного суб’єкта підприємництва, коли він може істотно впливати на ціну або обсяг товарів на ринку [3].