Тема 1. ФУНКЦІЇ ТУРИЗМУ, УМОВИ ТА ФАКТОРИ ЙОГО РОЗВИТКУ

Туристичний продукт — це сукупність речових (пред­мети споживання), неречових (послуги) споживчих вартостей, необхідних для повного задоволення потреб туристів, що виникають під час їх подорожі.

Турпродукт складається з трьох елементів: тур, додат­кові туристично-екскурсійні послуги, товари.

Тур — первинна одиниця туристичного продукту — продукт роботи туристичного підприємства на певному мар­шруті в конкретні строки, який продається клієнту як єдине ціле. Турпакет — це лише обов'язкова частина туру, а отже, й турпродукту.

При зверненні клієнта в турфірму з проханням ор­ганізувати йому подорож до Парижу, перше, що йому пропо­нується — це туристичний пакет (дата, час вильоту і номер рейсу; дата і час прильоту в аеропорт призначення; назва фірми або особи, яка його зустрічатиме; проїзд від аеропор­ту до готелю; розміщення в номері певної категорії за схемою ВВ; дата і час виїзду з готелю в аеропорт; дата, час вильоту і номер рейсу). Потім з'ясовується, чи є ще послуги, які клієнт обов'язково хотів би мати в Парижі під час свого відвідування: оглядова екскурсія; поїздка у Версаль з обідом; відвідування нічного шоу в «Лідо» або «Мулен Руж» з вечерею; екскурсія на Ейфелеву вежу з обідом; відвідання Лувру та вечеря в одному з ресторанів; прогулянка на паро­плаві по Сені з обідом тощо. Це будуть ті послуги, які тури­стичне підприємство має обов'язково виконати. їх визначає поняття «комплекс послуг на маршруті».

Отже, тур не покриває весь час подорожі і залишає ту­ристу багато вільного часу для вибору власної програми. Та­ка особиста програма може бути реалізована завдяки декільком альтернативам: культурна програма, відвідування джаз-клубу, прогулянка з гідом по Монмартру тощо, які мо­же запропонувати організатор відпочинку.

Обов'язкову програму — турпакет і комплекс послуг на маршруті, тобто тур — туроператор оформлює у вигляді путівки або ваучеру — документу, в якому гарантовані всі обов'язкові для фірми і клієнта послуги.

Товари — специфічна матеріальна частина туристсько­го продукту, яка включає карти міст, листівки, буклети, су­веніри, туристське спорядження тощо, і неспецифічна части­на туристичного продукту, яка включає велику кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів.

Додаткові туристично-екскурсійні послуги — послуги, які не передбачено ваучером, або путівкою, які до­водяться до споживача в режимі його вільного вибору. До­даткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них відносяться: прокат, телефон, побутове обслуговування, пошта, обмін валюти, додаткове харчування, громадський транспорт, зберігання речей, розваги, резервування місць, комерційне телебачення, відео, придбання квитків, користу­вання міні-баром тощо. Такі послуги купуються туристами за додаткову плату.

До складу структури туристичного продукту входять:

• Туристичні послуги (основні, додаткові, спеціалізовані)
• Туристичні товари (специфічні, неспецифічні)
• Природні умови та антропогенні ресурси (створені абоштучні, натуральні)

Специфіка змісту поняття «турпослуга»

Задоволення потреб та попиту в туризмі являє собою складний процес виробництва, продажу та споживання то­варів і послуг. Попит відтворюється в меті подорожі: відпо­чинок, розваги, лікування, ділові, релігійні контакти тощо. Крім того, реалізація потреб у відпочинку характеризується такими ознаками як тривалість, комфортність, безпека. Ос­нову забезпечення цих якостей становить надання туристич­них послуг (турпослуг).

Багато з того, що потребує турист існує в природі, на­приклад: сонячне світло, кисень тощо. Такі елементи визна­чають як вільні послуги. Інші послуги можуть бути або та­кими, що споживаються цілковито: їжа, напої та ін., або такими, що споживаються частково, напри­клад послуги розміщення в го­телі. Турпослуги відтворюють у собі властиві риси певної місцевості і мають специфіч­ний місцевий колорит.- Отже, існують цільові послуги, які неможливо отримати в будь-якому іншому місці в світі і їх споживання становить мету подорожі.

В структурі споживання в туризмі відрізняють ос­новні, додаткові та супутні послуги. Основні послу­ги орієнтуються на споживання туристів і надаються спеціалізованими підприємствами (наприклад, послуги розміщення трансферу, екскурсій). Додаткові послуги мо­жуть надаватися як туристам (міні-бар в кімнаті, екскурсія в Діснейленд в Каліфорнії, сафарі в ПАР), так і для місцево­го населення (спектаклі в «Медісон-Сквер-Гарден» в Нью-Йорку чи Віденській опері, музей Прадо в Мадриді або га­лерея Уффіци у Флоренції і т.ін.). Супутні послуги, в основному, споживаються місцевим населенням, але мають значення для загального життєзабезпечення туристів, які пе­ребувають у певній місцевості.

До основних послуг найчастіше відносять: послуги з організації перевезень від місця проживання до місця відпо­чинку; послуги по перевезенню туриста від місця його при­буття в країну до місця розміщення (місця тимчасового пере­бування під час відпочинку) і навпаки — трансфер, а також інші перевезення в межах країни перебування, які пе­редбачено умовами подорожі, розміщення, харчування, по­слуги з організації екскурсій та дозвілля.

Додаткові послуги охоплюють: послуги з організації екскурсій та дозвілля; послуги страхування туристів; послу­ги гідів, гідів-перекладачів; право користування пляжем то­що. До супутніх послуг можна віднести: послуги ремонту техніки, послуги з прокату, обмін валюти, телефон, пошта та інші види комунікацій, побутове обслуговування.

До спеціалізованих послуг належать послуги, що надають підприємства-посередники в туризмі. Це послуги туристичного бюро, туристичних агенств, туристичних операторів, екскурсійнихбюро, бюро подорожей та екскурсій та інших підприємств.

Такий поділ є досить умовним, оскільки суттєвих відмінностей кожної із складових туристичної послуги з точ­ки зору споживчих властивостей немає. Послуги, які вклю­чено в основну програму і оформлено путівкою (ваучером), відносять до сновних. Додаткові та супутні послуги турист купує самостійно в місці перебування, вони не входять до вартості путівки. Однак, при організації подорожі з пізна­вальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною ме­тою, додаткові послуги досить часто включаються до туру як основні. Таким чином:

• основні турпослуги — це цільові туристські послуги, які придбано в пакеті, що гарантує їх обов'язкове спожи­вання в місці відпочинку;
• додаткові турпослуги — це цільові та інфраструк­тура послуги, які можна отримати за додаткову плату; вони є специфічними для даного туристського центру, але не входять у вартість туру.
• супутні турпослуги — це послуги місцевого інфраст-руктурного комплексу, якими разом з місцевим населен­ням користуються і туристи.

Турпослуги характеризують ознаки, які притаманні будь-яким послугам:

• Невідчутність. Турпослуги характеризуються як соціаль­но-культурні, оскільки визначаються діяльністю виконавця послуги по задоволенню соціально-культурних потреб спо­живача: фізичних, етичних, інтелектуальних, духовних то­що, їх неможливо побачити чи оцінити в момент купівлі. Об'єктом таких послуг є власне споживач (турист).
• Нерозривність виробництва і споживання. Оскільки по­слуга є результатом безпосередньої взаємодії виробника і споживача, процес надання турпослуг (виробництво) відбувається одночасно із споживанням. Виробництво ж товарів в матеріальній формі, як відомо, передує прода­жу, лише після того наступає споживання.
• Неможливість зберігання. Життєвий цикл турпослуги суттєво відрізняється від матеріального товару, насампе­ред відсутністю етапу зберігання. Саме це визначає не­обхідність ретельного дослідження кон'юнктури ринку, точної відповідності попиту і пропозиції, оскільки послу­ги не можуть очікувати на складі часу, коли знову виник­не попит.

Однак, на практиці, організація обслуговування в ту­ризмі передбачає надання послуг як нематеріального, так і матеріального характеру. До послуг нематеріального характеру відносять послуги туристично-екскурсійних закладів, транспорту, санаторно-курортних підприємств, суспільних організацій, державного управління, охорони здоров'я, освіти тощо. Послуги матеріального харак­теру включають послуги непасажирського транспорту, торгівлі, житлово-комунального господарства, побутові та за­готівельні. Це можуть бути і специфічні товари: плани міст, карти метро, сувеніри, туристське спорядження тощо. Отже, турпослуги — це певні економічні блага. Можли­вості їх надання кількісно обмежені у порівнянні з потреба­ми в них. Виробництво турпослуг обмежується, насамперед, місцем та часом, адже споживання турпослуг значною мірою залежить від сезону та географічного положення місцевості відпочинку. Це створює значні додаткові транспортні видат­ки при споживанні турпослуг у порівнянні з іншими видами обслуговування населення. Споживання нематеріальних тур­послуг відбувається виключно в місці, де вони виробляють­ся. Вони не можуть бути транспортовані до споживача і ви­користовуються туристами тільки після приїзду в райони локалізації послуг — конкретний туристичний центр, що має готельний, санаторно-курортний комплекс, ресторани та інші підприємства харчування, театри, музеї та інші за­клади організації дозвілля та розваг.

Таким чином, виключна різноманітність і неоднорідність зумовлюють специфіку змісту поняття турпослуга.

1) вона завжди комплексна. Цей комплекс включає: розміщення, харчування, транспортне, екскурсійне та інші види обслуговування, які відносяться до розряду додатко­вих та суміжних послуг і забезпечують реалізацію мети подорожі. Цей комплекс характеризується взаємодоповненням і взаємозамінністю. Наприклад, подорожувати можна різними видами транспорту, або якимось одним ви­дом транспорту, але різними класами;

2) відтворює в собі властиві риси певної місцевості і має специфічний місцевий колорит;

3) не може накопичуватися наперед, момент виробництва і реалізації співпадає в часі і просторі;

4) ритмічність процесу виробництва такої послуги підвлад­на коливанням попиту, які визначаються циклами життєдіяльності: добовим, тижневим, річним;

5) оцінити якість такої послуги можна лише в процесі її споживання;

6) вимоги до її якості формуються на світовому рівні і, на сучасному етапі суспільного розвитку, динамічно зміню­ються, а забезпечуються, виходячи з можливостей і по­тенціалу місцевого національного туристського ринку;

7) як комплекс різних послуг (розміщення, харчування, транспортні, туристсько-екскурсійні, побутові тощо), які об'єднуються головною метою подорожі і надаються на певному маршруті у визначений час — тур виступає то­варом на ринку і складає основу поняття турпродукт.

Специфіка поняття «турпродукт»

На відміну від турпослуг, туристичний продукт приймає форму товару, В широкому розумінні, турпродукт - це еко­номічне благо, яке призначене для обміну.

Дуже важлива відмінність турпродукту від турпослуги полягає в тому, що турпослуга може бути купленою та спо­житою в місці її виробництва, а турпродукт можна придбати за місцем проживання, але споживати тільки в місці вироб­ництва туристських послуг. Цю кардинальну відмінність і використовують туристичні підприємства, коли продають путівку на подорож. Адже, купуючи путівку, клієнт ще не отримує послуги, хоча вже заплатив гроші. Поки що придба­но тільки гарантії відпочинку.

Є ще одна обставина, яка робить необхідною роботу підприємств по виробництву турпродукту. Це легко пояснює приклад. Навряд чи до Відня виїжджають заради того, щоб зкуштувати віденський шніцель та пиво «Гесер». Ці послуги, хоча й приємні, але будуть занадто дорогими. Транспортні витрати набагато перевищуватимуть вартість самих послуг, які спонукали до подорожі в Австрію. Інша справа, якщо ви­рушити в Австрію на Зальцбургський фестиваль, і вже тому скуштувати місцевого пива.

Тепер уявімо, що турпідприємство формує турпродукт в Австрію і включає до нього вартість відвідування Моцар-товського фестивалю в Зальцбурзі. Що відбувається? Тим са­мим ринок споживачів звужується до шанувальників музики Моцарта. А якщо включити до туру і відвідування пивного ба­ру, як обов'язкового компоненту, то власне доведеться шука­ти шанувальників музики Моцарта в партії любителів пива.

Тому, завдання організатора туристичного обслугову­вання і виробника турпродукту — включити в тур тільки не­обхідні послуги, достатні для того, щоб споживач погодився понести відповідні транспортні витрати.

Турпродукт, як товар, визначається споживчою вар­тістю, тобто корисністю або здатністю задовольняти певні рекреаційні потреби людей. Корисність туристичного про­дукту визначається його цінністю для суб'єкта. Тому підприємства, які займаються організацією подорожей, по­винні створювати такий турпродукт, який був би цінним для максимально більшої кількості людей, тобто при можливості мати масового споживача. Тоді можна розраховувати на ма­сове споживання, використовувати індустріальні технології для виробництва турпродукту.

Масове споживання товару визначається міновою вартістю — кількісним відношенням, в якому споживчі вар­тості туристського продукту обмінюються на споживчі вар­тості інших товарів.

Класифікація туристичного продукту:

• За повнотою надання:
  • комплексний туристичний продукт
  • частковий (або вибірковий) турпродукт
• За видами туризму:
  • згідно з існуючими видами туризму
  • змішаний
• Залежно від виробника:
  • турпродукт підприємств виробників
  • турпродукт підприємств-посередників
  • турпродукт інших підприємств
• Залежно від категорії споживання:
  • турпродукт для екскурсантів
  • турпродукт для туристів
  • турпродукт для відвідувачів та інших мандрівників
• За видом туристичних ринків:
  • національний туристичний продукт
  • іноземний туристичний продукт
  • міжнародний туристичний продукт.

До специфічних особливостей туристичної послуги як товару належать:

• мультиплікативний ефект від надання туристичної послуги
• особливості формування попиту на туристичні послуги
• змінність якості послуги
• розрив у часі між фактом купівлі-продажу та фактом споживання послуги
• неможливість зберігання, складування, транспортування послуги
• особливості життєвого циклу туристичної послуги як товару
• нерозривність процесу виробництва та споживання
• територіальна розрізненість виробника, реалізатора та споживача послуг
• неосяжність туристичної послуги до її отримання
• інформаційне насичення туристичної послуги
• високий ступінь індивідуалізації туристичної послуги відповідно до вимог споживачів
• компліментарність, субституційність та сугестивність послуги.

Іноді туристичний продукт ототожнюють з поняттями «туристичний пакет», «пекідж-тур». Однак, ці поняття слід розрізняти.

Туристичний пакет — це основний (обов'язковий) комплекс послуг, що надаються під час подорожі за індивіду­альним або груповим планом, який має серійний характер, пропонується в широкий продаж. Туристичний пакет вклю­чає чотири обов'язкових елементи: туристичний центр, транспорт, послуги розміщення, трансфер.

Туристичний центр — район локалізації турпослуг. Це місце відпочинку туриста, яке включає в себе всі рекре­аційні можливості: природні, культурно-історичні, еко­логічні , етнічні, соціально-демографічні, інфраструктурні. Цей елемент відноситься до обов'язкових, оскільки без об'єкту інтересу неможливо організувати подорож.

Туристичний центр являє собою інтегральний символ зацікавленості, який поєднує в собі мотиви індивідуума відносно рекреаційно-туристичних ресурсів. Кожен клієнт, звертаючись до турфірми обирає свій об'єкт. Для одного — це країна, для іншого — регіон, а для третього — конкретне місце. Незалежно від індивідуальних потреб споживача ви­робник турпродукту і організатор туробслуговування має звести масштаб такого об'єкту до одиничного варіанту — ту­ристичного центру. Це пов'язано з тим, що туриста потрібно доставити в конкретне місце відпочинку, тому що туди буде замовлено трансфер, саме там буде замовлено готель тощо. Отже, необхідно вичленувати в інтересі клієнта точний на­прямок — дестинацію. При цьому слід пам'ятати, що в певній місцевості можна виділити декілька туристичних центрів, кожен з яких має різний комплекс рекреаційних можливостей, які не можна перенести в будь-яке інше місце.

Транспорт — засіб пересування, за допомогою якого можна добратися до туристичного центру. Без сумніву, най­більш широко в якості засобу пересування на далекі відстані використовується літак. Для коротших відстаней — це потяг, автобус, автомобіль. Більшу частину витрат, що складають вартість турпакету, складають витрати на перевезення. Чим більш швидкісний та комфортабельний вид транспорту використовується, тим вища вартість подорожі. Стосовно швидкісних засобів транспорту слід зауважити, що незважа­ючи на їх дороговизну у порівнянні з іншими видами транс­порту, вони використовуються і на короткі відстані, оскільки дозволяють економити час туристів для рекреаційних цілей.

Послуги гостинності — це конкретний готель або інший заклад розміщення, який пропонується туристу в ту­ристичному центрі на час подорожі. Розміщення в готелях розрізняєтся у відповідності з типом і категорійністю послуг гостинності, які пропонуються туристу. Це можуть бути го­телі, мотелі, апартаменти, боте лі, кемпінги тощо.

Послуги харчування не включаються окремим елемен­том в туристичний пакет, оскільки в туризмі вони складають частину послуг розміщення і харчування та інтегрально на­зиваються послуги гостинності.

BB (bed&breakfast) – (бед енд брекфест) розміщення + сніданок

HB (half board) – (хаф брекфест) напів-пансіон: розміщення + сніданок + обід або вечеря 

FB (full board) – (фул брекфест) повний пансіон: розміщення + сніданок + обід + вечеря

Турист має можливість вибрати і замовити будь-яку з цих комбінацій. При цьому, замовляючи ВВ як варіант об­слуговування, турист обирає його не тільки з огляду на еко­номію. Дійсно, підприємства з організації відпочинку отри­мують значні знижки при пакетуванні послуг розміщення та харчування, оскільки гарантують завантаження потужностей розміщення і харчування готельних комплексів. При цьому «пакетні ціни» можуть бути в три-чотири рази нижче за роздрібні. Що ж купує турист, обираючи комбінацію ВВ або НВ? Насамперед свободу вибору, оскільки в даному випад­ку він може самостійно моделювати програму перебування в туристському центрі, обираючи на власний розсуд ресторан, або може відправитися на екскурсію, в якій досить часто пе­редбачається обід тощо.

Трансфер — доставка туриста від місця прибуття, роз­ташованого поза межами перебування (аеропорт, гавань, залізнична станція) до місця розміщення, де він буде проживати і назад. Фактично поняття «трансфер» включає будь-які перевезення туриста в межах туристичного центру. Тому сюди відносять поїздки з готелю в театр, музей тощо і назад. Однак, такі трансфери, за звичай, не включаються в турпа-кет, оскільки клієнти не завжди сприймають їх як обов'язко­ву послугу.

Такий набір обов'язкових туристичних послуг і відріз­няє туристичний пакет від туристичного продукту. Купуючи пакет, який включає 4 обов'язкових базових елементи, спо­живачі отримують не тільки значні знижки від виробників турпродукту, оскільки придбали серійний турпродукт турис­тичної компанії, але завжди можуть просити розширити йо­го за рахунок включення інших послуг, або можуть зробити це самостійно — безпосередньо в туристичному центрі.

Специфіка змісту поняття «природні умови та антропогенні ресурси»

Природні умови та антропогенні ресурси – це натуральні природні умови та ресурси (тобто природне багатство країни: її води, енергоресурси, кліматичні умови), а також умови та ресурси, що створені в результаті людської праці (пам'ятки історії, архітектури тощо).