Тема 4. Біоетика і динаміка наукового пізнання.
Епістемологічні аспекти біоетики. Постнекласичні наукові ідеали і цінності. Біоетичні аспекти та біобезпека науково-дослідної роботи: експеримент та дослідження. Наукові принципи доказової науки та їхня біоетична оцінка. Біоетика та НТП. Біоетика та інноваційний розвиток сучасних наукових технологій. Біоетичні проблеми новітніх репродуктивних технологій, трансплантології. Медико-етичні проблеми клонування людини і тварин. Біоетичні аспекти медичної генетики та генної терапії. Генетична паспортизація. Біоетичні питання дослідів над тваринами. Біоетичні принципи клінічних досліджень за участю людей.
2. Біосоціальна і біополітична складові коеволюційного конфлікту науково-технологічного розвитку
Якщо злиття наукового знання та його технологічного використання в біоетиці оцінюється з точки зору відповідності системі загальнолюдських цінностей, то в ході так званої коммодифікації наукового знання такий самий
ефект отримує грошове вираження; «усі види наукової діяльності і її результати інтерпретуються та оцінюються на підґрунті економічних критеріїв [25]»,
тобто прибутковості або збитковості.
Для біоетики вищий пріоритет має ризик, що виникає з науково-технологічного розвитку; для економіки те саме значення має вигода, що нерозривно
пов’язана з ризиком. У рамках коммодифікації первинною є вигода (саме вигода, не благо, оскільки останнє не співпадає з вигодою).
Коммодифікація каталізує зміну «аксіологічного контексту», процес
заміни сталої системи цінностей. Таким чином, система цінностей-критеріїв ризику/блага підміняється системою критеріїв економічної вигоди/
збитковості в зоні коеволюційної кризи, коли рівень ризику вже досяг
критичного, тобто екзистенційного рівня, і нормативи попереджувальної
науки не в змозі забезпечити прийнятний сценарій вирішення проблеми.
У цій ситуації базисна цінність біоетичних нормативів (збереження носія
розуму) і біоекономіки (вигода) виявляються тотожними.
Економічні запити біотехнологічних і біомедичних агентів ринку використовують (біо) технонауку й біотехнологію як способи переформатування соціального та ринкового контексту в свою користь, тобто як політичні
інструменти, «молекулярна біополітика».
Конфігурацію постакадемічної (технауки) у межах еволюційної стратегії
техногенної цивілізації визначає декілька ментальних установок інтенцій її
безпосереднього пращура – Західної (Трансатлантичної, WEIRD) цивілізації.
Із початкового та інваріантного для цього цивілізаційного типу індивідуалізму (вільної волі) розвинулися:
1) категоричне неприйняття та побоювання зовнішнього неконтрольованого втручання суб’єкта у власну природу (маніпулювання);
2) установка на повне звільнення власного екзистенціального проєкту
(соціального статусу й соціальної ролі) від підпорядкування або обмеження з боку своєї біологічної конституції, передусім – «генів», прагнення будувати свою історію життя виключно як результат вільного
особового самовизначення [6].
Ситуативна синергія або антагонізм цих інтенцій і визначили баланс
впливів коммодифікації та біоетики на науково-технологічний розвиток (як
приклад, див. аналіз соціально-правової бази трансплантології в ЄС [3]).
Експлуатація описаних інтенцій бізнесом і зацікавленість фундаментальної науки в інвестиціях створили сприятливу соціополітичну нішу для формування основного тренду коммодифікації наукових досліджень. Цим трендом
стала персоналізована медицина, що зорієнтована на забезпечення індивідуальних екзистенційних проєктів. Ця загальна тенденція в перспективі ініціює
й каталізує те, що практично самовдосконалило людину і процес, глобального конструювання людинорозмірних екологічних систем, як локальних, так і
глобальних (до біосфери включно).
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла