3. ДЖЕРЕЛА РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
План лекції
1. Космічне випромінювання2. Випромінювання радіонуклідів
3. Радіонукліди, що утворюють родини, та радіонукліди-продукти їх розпаду
4. Радіонукліди позародинні, або такі, що не утворюють родин
5. Космогенні радіонукліди
6. Вміст природних радіонуклідів у навколишньому природному середовищі
7. Природний радіаційних фон
8. Природні радіонуклідні аномалії
9. Випромінювання штучних радіонуклідів
10. Радіонукліди атомних вибухів
11. Радіонукліди атомних реакторів
12. Радіаційні аварії
13. Генератори іонізуючих випромінювань
14. Внесок різних джерел іонізуючих випромінювань у формування дози опромінення людини
2. Випромінювання радіонуклідів
Всі існуючі радіонукліди ділять на два класи – природні радіонукліди і штучні радіонукліди. На теперішній час з відомих 1950 радіонуклідів (радіоактивних ізотопів) 70 природних, що належать до 25 радіоактивних елементів і деяких нерадіоактивних елементів, до складу яких входять радіоактивні ізотопи. Основним джерелом надходження природних радіонуклідів в біосферу є земна кора. Значна частина може надходити з водою і певна частка – з атмосфери.
Відомі також 1880 штучних радіонуклідів, які утворюються в умовах штучних ядерних реакціях розпаду деяких елементів, а також одержують при бомбардуванні нерадіоактивних елементів потоком високо енергетичних частинок. Для переважної більшості відомих елементів одержані радіоактивні ізотопи, кількість яких для деяких, як, наприклад для цезію, вимірюється десятками. Джерелами надходження штучних радіонуклідів в біосферу є атомні вибухи і ядерні реактори. Безперечно, у цих ситуаціях виникають далеко не всі відомі штучні радіонукліди, а лише декілька сотень. При цьому переважна більшість їх є короткоживучими і внесок у дозу опромінення об’єктів біосфери формують практично декілька десятків радіонуклідів.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання