3. ДЖЕРЕЛА РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Проблеми додаткового опромінення усього живого на нашій планеті, і в особливості людини, винизають за умов порушення технологічних процесів на  підприємствах  ЯПЦ,  що  може  супроводжуватись  аваріями  з  викидами радіоактивних речовин у навколишнє середовище. За півсторічний період розвитку атомної енергетики на таких підприємствах відбулося за різними оцінками від 250 до 400 радіаційних аварій,  які супроводжувались викидами радіоактивних речових в біосферу. До найбільших за об’ємом викидів та вмісту в них довгоживучих радіонуклідів відносять аварію на сховищі радіоактивних відходів на Південному Уралі, яка трапилась 29 вересня 1957 р. у м. Киштим Челябинської області (СРСР); аварію, відбулась того ж року 7 жовтня на АЕС „Віндскейл” (Велика Британія); аварію на АЕС „Тримай-Айленд” у штаті Пенсільванія 24 березня 1979 р. (США) та аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. (СРСР). Найбільш важкими вважаються Піденноуральська та Чорнобильська аварії.

Під час другої, Чорнобильської аварії, яка є найбільшою за всю історію розвитку ядерної енергетики і котра одержала статус глобальної катастрофи, на висоту до 7 км було викинуто за офіційною оцінкою 1986 р. більше 1.85^.10¹⁸ Бк суміші радіоактивних ізотопів у вигляді аерозолю. 

За більш пізніми й точними оцінками у навколишнє середовище надійшло близько 1^.10¹⁷ Бк  ¹³⁷Сs  (майже половина його вмісту в активній зоні реактору), приблизно 8^.10¹⁵ Бк ⁹⁰Sr і більш як 1^.10¹⁴ Бк трансуранових елементів – ^238-241Pu, ²⁴¹Аm, ^242-244Сm. Під радіонуклідним забрудненням рівня вище 37 кБк/м² опинилась територія площею понад 200 тис. км² на стику України, Білорусі і Росії, на котрій проживає понад 6 мільйонів чоловік. Майже 360 тис. чоловік було евакуйовані з забруднених територій. Із землекористування було виведено понад 3000 км² площ.

Слід відзначити й деякі інші місця, буквально насичені радіонуклідами внаслідок роботи підприємств ЯПЦ, які є додатковими джерелами локального опромінення живих об’єктів. Так, на Уралі у регіоні м. Челябінська протягом 1949–1952 рр. у систему р. Теча з підприємств, що виконували програму ядерного захисту СРСР, видалялися без очищення високорадіоактивні рідкі відходи. Разом було скинуто 1,2^.10¹⁶ Бк ⁹⁰Sr (більше, ніж було викинуто під час аварії на Чорнобильській АЕС) і 1,3^.10¹⁶ Бк ¹³⁷Сs. У 1967–1970 рр. там же на Уралі відбулося забруднення території площею близько 1800 км² завдяки вітрового переносу радіоактивного пилу з берегів озера Карачай, котре також використовувалось для видалення радіоактивних відходів. Було рознесено 6^.10¹² Бк ⁹⁰Sr  і 1,7^.10¹³ Бк ¹³⁷Сs.

Потенційними джерелами радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, джерелом випромінювань, є ядерні реактори і атомне озброєння підводних човнів, затоплених в морях з метою  захоронення відпрацьованих судових реакторів, які ще містять ядерне паливо та продукти його розпаду; втрачені штучні супутники з ядерними реакторами, як, наприклад, два радянських супутники із серії „Космос”.