3. ДЖЕРЕЛА РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Катодна трубка, що стала джерелом Х-променів і була названа рентгенівською, дала початок виробництву величезної кількості рентгенівських апаратів, що стали широко використовуватись у різних сферах наукової та виробничої діяльності, але головним чином у медицині з метою діагностики багатьох захворювань і травм, а також радіаційній терапії новоутворень, переважно пухлин. Рентгенівський апарат – це перший штучний генератор іонізуючих випромінювань, додаткову дозу котрих стала зазнавати людина.

І як не дивно, у наше індустріалізоване і атомне століття у додаткове до природного радіаційного фону опромінення людства скромні рентгенівські апарати, які повсюдно використовуються для масових профілактичних обстежень населення, вносять найбільший вклад порівняно з іншими штучними джерелами опромінення. І хоча в середньому у світі цей показник складає приблизно 20% додаткового до фонового опромінення, у деяких розвинутих країнах доза опромінення населення внаслідок рентгенодіагностичних процедур може досягати рівня природного радіаційного фону і перевищувати його. Значно більш високі дози опромінення може давати радіаційна терапія, діагностика захворювань різних органів за допомогою фармацевтичних препаратів з радіоактивними ізотопами, які вводяться усередину організму.

Розвиток фізики високих енергій обумовив створення спеціальних установок – прискорювачів заряджених частинок, здатних викликати іонізацію речовини: від лінійних прискорювачів, мікротронів, бетатронів, циклотронів, синхротронів, фазотронів, синхрофазотронів до найсучасніших суперколайдерів, які є джерелами електронів, протонів, дейтронів, іонів з енергіями до багатьох мільйонів електрон-вольт. Ці генератори іонізуючих випромінювань все більше привертають увагу медиків зручністю роботи, точністю дозиметрії, широкими можливостями щодо створення умов локалізації дози у потрібних місцях всередині організму. Безперечно, про конкуренцію з дешевими і простими рентгенівськими апаратами і гамма-установками поки що не може йти й речі, але вже зараз у багатьох країнах на зміну їм приходять спеціалізовані для медичних цілей прискорювачі і діагностико-терапевтичні комплекси на їх основі.

Слід відзначити, що із вдосконаленням рентгенівських апаратів, використанням нових методів діагностики внутрішніх органів, застосуванням у радіаційній терапії нових видів випромінювань, доза опромінення населення іонізуючою радіацією внаслідок медичних процедур зменшується. Сучасні рентгенівські апарати дозволяють зменшити дозу опромінення протягом сеансу у 5–10 разів порівняно з приладами 30–50-річної давності. Застосування комп’ютерної томографії, при якій проводиться не наскрізне рентгенівське опромінення організму, а лише на необхідну глибину, у деяких випадках дозволяє знизити дозу в 20–50 разів. Підвищення чутливості радіометрів дозволяє зменшувати концентрації ізотопів при радіодіагностичних процедурах. Застосування у радіаційній терапії пухлин спеціалізованих прискорювачів заряджених частинок та деяких інших видів випромінювань дозволяє за рахунок точної локалізації пучка та створення особливого режиму опромінення запобігати ураження здорових тканин.

Генерують рентгенівське випромінювання кольорові телевізори, дисплеї електронно-обчислювальних машин та інших приладів. Але на відстані більше за 50 см воно, як правило, не реєструється. Більш того, при правильній настройці і експлуатації доза опромінення від сучасних моделей цих приладів зовсім незначна.